Звертаємо увагу споживачів на існування різновидів попередньої оплати продукції (товарів, робіт, послуг)!
Умовами договорів купівлі-продажу товару, договорів про надання послуг чи виконання робіт може бути визначена попередня оплата продукції у формі авансу або завдатку, які докорінно відрізняються за своїми правовими наслідками.
Відповідно до частини 1 статті 570 Цивільного кодексу України Завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов’язання і на забезпечення його виконання.
Забезпечувальна функція завдатку виявляється в тому, що видача й одержання завдатку спонукають сторони договору до виконання основного зобов’язання. Дієвим фактором у даному випадку є таке правило: якщо невиконання зобов’язання відбулося з вини боржника (сторони, що видала завдаток), завдаток залишається в кредитора. Якщо ж за порушення договору відповідає кредитор (сторона, що одержала завдаток), він зобов’язаний повернути боржникові завдаток і додатково сплатити суму в розмірі завдатку або його вартості
(стаття 571 ЦК України). Саме втрата завдатку одним або повернення його іншим у подвійному розмірі складають суть забезпечувальної функції завдатку.
Тобто, якщо споживач вирішив відмовитись від укладеного договору, сума завдатку йому не повертається. А якщо суб’єкт господарювання не може виконати умови договору, він повинен повернути споживачу суму завдатку в подвійному розмірі.
Отже, рекомендуємо завжди ретельно ознайомлюватись із змістом запропонованого суб’єктом господарювання Договору перед його укладенням (підписанням сторонами). Якщо Договір пропонує здійснити передоплату у формі завдатку, споживачу слід усвідомлювати та враховувати можливі правові наслідки такої форми передоплати продукції.
Пам’ятайте, що своїм підписом Ви надаєте згоду на запропоновані продавцем, (виконавцем) умови договору, в тому числі умови передоплати.
Як спосіб забезпечення виконання зобов’язань завдаток має такі особливості:
- предметом завдатку може бути лише грошова сума або рухоме майно;
- завдатком забезпечується виконання лише договірних зобов’язань, а не
зобов’язань, які виникли з інших підстав; - він може мати місце лише за погодженням сторін;
- дача завдатку є доказом укладання договору, особливо в тих випадках, коли
договір не потребує письмової форми; - угода про завдаток, яка обов’язково є письмовою, підтверджує наявність
договору.
Аванс – це також визначена грошова сума або цінності, які покупець чи замовник передають продавцю чи виконавцю робіт у рахунок майбутніх платежів за передане майно, виконану роботу чи надані послуги. Аванс, як і завдаток, зараховується в рахунок кінцевого платежу, але не є доказом укладання договору.
Суттєва відмінність авансу від завдатку полягає в тому, що на аванс не покладено функцію забезпечувати взяте сторонами на себе зобов’язання. Тому, незалежно від того, яка сторона відповідальна за невиконання зобов’язання, той, хто отримав аванс, повинен його повернути.
І якщо продавець чи виконавець послуг (робіт) отримали як аванс певну грошову суму, а договір не було виконано, то незалежно від того, з чиєї вини це трапилось і які обставини цьому перешкоджали, аванс у будь-якому випадку підлягає поверненню.
Зауважимо, що у разі сумніву щодо правової природи суми, сплаченої в рахунок належних за договором з боржника (споживача) платежів, ця сума вважається сплаченою як аванс, якщо не буде прямо вказано, що вона є завдатком (частина 2 статті 570 ЦК України).
Також, рекомендуємо не нехтувати необхідністю після здійснення будь-якого виду передоплати продукції отримати взамін підтвердний документ проведеного платежу (квитанцію, приходний касовий ордер, тощо).