Зберігання насіння в зимовий період

Останнім часом більшість сільськогосподарських підприємств та фермерських господарств Миколаївської області надає перевагу вирощуванню озимих культур. Але для правильного формування сівозмін та на випадок загибелі посівів взимку, завжди необхідно мати страховий запас насіння ярих зернових та технічних культур, таких як ярий ячмінь, просо, кукурудза, соняшник, гречка тощо.

У зв’язку з цим відділ контролю в сфері насінництва та розсадництва управління фітосанітарної безпеки ГУ Держпродспоживслужби в Миколаївській області звертає увагу виробників на вимоги щодо зберігання насіння таких культур.

Високі врожаї можна отримати лише при використанні здорового високоякісного насіння, що має високі потенціальні властивості.

В залежності від призначення термін зберігання насіння може бути різним. У озимих культур у більшості регіонів України він становить близько 5 міс, перехідні фонди озимих культур – 12-24 міс, насіння ярих – 7-8 міс, а їх страхові фонди – 12-24 міс. Насіння колекцій науково-дослідних і селекційних установ зберігається три-п’ять років і більше.

Кожне господарство повинно бути забезпечене спеціальними насіннєсховищами, які відповідно до стандартів зберігання повинні бути критими, сухими та знезараженими від комірних шкідників. Сховища повинні бути із засіками, а в деяких зонах з установками активного вентилювання. На даний час, в основному, використовують пристосовані сховища малої місткості з розміщенням насіння насипом на підлозі, у засіках, у мішках. Склади необхідно розташовувати на сухих підвищених ділянках. Підлога й стіни повинні бути без щілин, а на вентиляційні отвори й вікна встановлюють грати (для захисту від гризунів та птахів). У насіннєсховищах повинні бути подвійні двері: зовнішні (глухі) і внутрішні (ґратчасті для активного повітряного обміну).

Для промислового насінництва використовують великі механізовані насіннєсховища бункерного та силосного типів. Їх технологічне устаткування повинно цілком забезпечити механізацію усіх вантажно-розвантажувальних робіт, активне вентилювання й охолодження насіння, автоматизований контроль за температурою, вологістю насіння і повітря в насіннєсховищі, передпосівну обробку (обігрівання, протруювання та ін.), знезаражування насіння й насіннєсховища, упакування в мішки чи контейнери, автоматичне зважування.

Мішки з насінням потрібно зберігати при вологості насіння, яка не перевищує стандартну, на настилах або піддонах, віддалених від підлоги не менше ніж на 15 см, а від стіни – 70 см. Розміри штабелів та відстань між ними повинні сприяти відбору проб насіння з будь-якого місця і проведенню технологічних операцій. При зберіганні насіння насипом висота бурту не повинна перевищувати: для олійних – 1,5 м, інших культур – 2 м. У складських приміщеннях з активною вентиляцією висота бурту насіння зернових культур допускається до 3 м.

При зберіганні необхідно запобігти будь – якому засміченню насіння (видовому, сортовому). Щоб запобігти засмічення насіння складають план розміщення насіння в насіннєсховищах(по культурах, сортах і репродукціях). Для правильного розрахунку розміру засіки можна скористатися орієнтованими даними маси 1 м куб. насіння. Для розрахунку розміру площі складування заплановану кількість насіння необхідно розділити на орієнтовану масу даної культури в 1 м куб та висоту насипу. Слід уникати розміщення в сусідніх засіках насіння важковiдокремлюваних культур (жито і пшениця, ячмінь і овес), а також насіння різних сортів, репродукції одної культури. Засіки не повинні торкатися зовнішніх стінок складу (відстань не менше 50 см), щоб уникнути конденсації вологи. Висота насипу чи штабелів установлюється в залежності від культури, вологості, температури та пори року.

Для насіннєсховищ, що обладнані активною вентиляцією, висота може перевищувати зазначені межі на 0,5 м. Надалі для сучасних насіннєсховищ, висоту насипу основних зернових і зернобобових культур із вологістю на 1,5-2,0% нижче критичної, доцільно установити до 5-6 м, а для бункерних і силосних сховищ – до 12 м. Якщо насіння було засипано з підвищеною вологістю, то його піддають активному вентилюванню чи складують тонким шаром при постійному спостереженні. При цьому температура у сховищі повинна бути як найнижчою, близько 5-10 °С. Кожну підготовлену партію, що підлягає зберіганню, необхідно зважити, пронумерувати й установити штабельний ярлик чи етикетку.

Кожну партію насіння, упаковану в мішки, укладають окремим штабелем. Мішки укладають на настили чи піддони, що знаходяться вище рівня підлоги не менше, ніж на 15 см. Усе насіння передають завідуючому насіннєсховищем актом на зберігання. Сортове насіння, що призначене для посіву, насіння дефіцитних і перспективних сортів, враховується окремо по кожному сорту, а в межах сорту по категоріях – по книзі складського обліку.

До часу посіву насіння повинне мати високу схожість й здатність давати здорові й сильні рослини наступного покоління.  Тому етап зберігання насіння покликаний забезпечити збереження його життєздатності, сили росту, здатності проростати в польових умовах, реалізовувати генетичний потенціал росту, запобігати засміченню, розповсюдженню хвороб та шкідників.

На зберігання закладають нормально розвинене насіння, здорове, не травмоване, яке вирощено на високому агрофоні та зібране без порушення технології, яке пройшло повний цикл післязбиральної обробки – сушіння, очищення, сортування,із вологістю в межах або нижче критичної. Критичною для насіння пшениці, ячменю вважається вологість 14,5-15,5%, для кукурудзи – 13-14%, сої – 12-13%, соняшнику – 7-9%.

Насіння, що засипане на зберігання, на протязі 2-х діб, підлягає перевірці на посівні якості для чого проводиться повний аналіз. Зразки на перевірку відбирають й оформляють актом. Під час зберігання необхідно систематично спостерігати за станом насіння, вимірювати його температуру, відносну вологість, наявність шкідників. Температуру насіння визначають за допомогою термощупів. Температуру на початку зберігання необхідно вимірювати щодня, через 1-2 місяці не менш чим – 2-3 рази у тиждень, а узимку – раз у тиждень, в різних місцях на глибині 20-30 см, у середній частині і внизу біля підлоги. Перевірку вологості насіння треба контролювати щомісяця – при температурі насіння 0°С і нижче, два рази на місяць – при температурі вище 0°С, а також після транспортування чи обробці пестицидами. Повторний контроль схожості проводити кожні 4 місяці, крім того, треба визначити якість насіння за 15-20 днів до початку сівби.