Зберігання насіння в осінньо-зимовий період

Суб’єкти насінництва та розсадництва, відповідно до ст. 13 Закону України «Про насіння і садивний матеріал» зобов’язані здійснювати внутрішньогосподарський контроль за виробництвом та обігом насіння і садивного матеріалу. Одним з найважливіших завдань внутрішньогосподарського контролю в осінньо-зимовий період – це зберігання сухого насіння від псування і засміченості іншими культурами і сортами.

У зв’язку з цим, відділ контролю в сфері насінництва, розсадництва та якості зерна управління фітосанітарної безпеки Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області звертає увагу суб’єктів насінництва на вимоги щодо зберігання насіння.

Кожна партія насіння сільськогосподарських рослин, призначеного для зберігання, сівби та реалізації повинна обов’язково відповідати вимогам «Порядку маркування та пакування партій насіння». Партії насіння складуються окремо і позначаються штабельними ярликами, у яких зазначаються:

  • культура,
  • сорт (гібрид, лінія),
  • категорія за етапами насінництва,
  • генерація,
  • рік урожаю,
  • номер партії,
  • маса партії,
  • кількість місць,
  • сортовий документ на насіння (назва, номер).

Облік насіння, його рух, якість відображають у “Шнуровій книзі обліку насіння”. Записи в ній повинні відповідати сортовим і насіннєвим документам та даним бухгалтерського обліку.

Мішки з насінням укладають на дерев’яні піддони висотою 10-20 см від підлоги, відстань від стіни сховища і штабелем повинна бути не менше 70 см для запобігання утворенню конденсату. Проходи між сусідніми штабелями не менше 70 см. Розміри штабелів та відстань між ними повинні сприяти відбору проб насіння з будь-якого місця і проведенню технологічних операцій. Мішки повинні бути міцними, сухими, чистими та знезараженими.

При зберіганні насіння особливу увагу необхідно звертати на вологість та температуру навколишнього середовища. Відносна вологість повітря в насіннєсховищах не повинна перевищувати 60%. Оптимальна температура для зберігання насіння  до +14 градусів. Небажано зберігати насіння і за дуже низьких температур – морози вони витримують, але можуть надовго піти у стан спокою, а потім не зійти. Контролювання схожості кондиційного насіння необхідно проводити з періодичністю один раз на чотири місяці. За 15-20 днів до початку сівби перевіряють його схожість.

Насіннєсховище має забезпечувати зберігання насіння від псування і засміченості іншими культурами та сортами. Щоб запобігти змішуванню або засміченню, забороняється розміщувати в суміжних штабелях насіння двох сортів однієї культури, а також насіння важковідокремлюваних культур (жито і пшениця, ячмінь і овес), а також насіння різних сортів, репродукції однієї культури.

У насіннєсховищах повинен бути необхідний інвентар: термощупи, термометри, психрометри, портативні вологоміри зерна, щупи, відра, ваги, засоби протипожежної безпеки та інше. Насіннєсховище і вся територія біля нього повинні бути ретельно очищені від сміття та постійно утримуватися у чистоті. Перед початком закладки насіння на зберігання проводять дезінфекцію. Упорядковують підлогу, стіни, миють дошки засіків, ремонтують мішки, брезенти, інвентар та усі машини, що пов’язані з обробкою насіння. Найпростіший спосіб дезінфекції приміщення – обробка гашеним вапном.

Важливим заходом при зберіганні насіння є знищення комірних шкідників. Комахи і кліщі не розвиваються у сухому та холодному насінні. Попереднє охолодження і просушування насіння є ефективними заходами попередження появи шкідників та пліснявих грибів. Непогані результати дає механічне очищення насіння. Найбільш ефективним заходом знищення шкідників є газація (фумігація) насіння. Гризунів знищують отруєними принадами. Хімічні заходи знищення шкідників проводяться препаратами, дозволеними до використання в Україні.