Як вберегтися від отруєнь солями важких металів,  коли розбився ртутний термометр

У природі існує близько сорока хімічних елементів, які називаються важкими металами. Вони оточують нас всюди: містяться в ґрунті, воді, повітрі, застосовуються у побуті. Найчастіше зустрічаються: мідь, ртуть, марганець, кобальт, хром, нікель, золото, залізо, кадмій, свинець, сурма, талій, вісмут та інші. Якщо контакт з подібними шкідливими речовинами постійний, то безумовно, ризик отримати отруєння організму значно зростає. При цьому послаблюється імунітет організму, зростає небезпека хронічних захворювань.

У кожному будинку є термометр медичний, який ми всі використовуємо при перших ознаках нездужання. Але може статися і так, що до нездужання призведе сам термометр – якщо його випадково розбити (мається на увазі ртутний термометр, а не електронний).

Що таке ртуть? Ртуть – метал  сріблясто-білого кольору, у звичайних умовах легко рухома рідина, яка при ударі розділяється на дрібні кульки. Температура плавлення -38,9⁰ С. З підвищенням температури випаровування ртуті посилюється. Пари ртуті дуже токсичні, мають властивість накопичуватися в організмі. Через свої фізичні властивості металева ртуть при її проливанні розбивається на дрібні краплі і розсіюється по приміщенню, легко проникаючи в тріщини підлоги, стін, меблів, підпільний простір і т.д. Поступово випаровуючись, вона отруює повітря в приміщенні. У реальних умовах (з урахуванням вентиляції) при розбитті медичного термометра в кімнаті площею 12-18 кв. м. концентрація парів ртуті через кілька годин перевищує допустимі  в 50-100 разів. Перебування в атмосфері з такими концентраціями ртуті в повітрі небезпечно для здоров’я.

Основні симптоми отруєння ртуттю: слабкість, загальне нездужання, втрата апетиту, болі в горлі в процесі ковтання, сильні головні болі, присмак металу у роті, посилене слиновиділення, набряклість і кровоточивість ясен, нудота і блювота. Під час вдихання повітря, що містить пари ртуті в концентрації не вище 0,25 мг/м³, остання затримується й накопичується в легенях. Залежно від кількості ртуті й тривалості її надходження в організм людини можливі гострі та хронічні отруєння. Найбільше до ртутних отруєнь чутливі жінки й діти.

Як самостійно очистити приміщення від ртуті, щоб не отруїтися парами ртуті?

1. Відкрийте кватирки та добре провітріть приміщення.
2. Виведіть з приміщення людей, в першу  чергу дітей та людей похилого віку.
3. Обмежте доступ людей в приміщення (закрийте двері) з метою зменшення розносу парів ртуті в суміжні кімнати та виключення розносу ртуті по суміжних кімнатах на взутті (постелити килимок/ганчірку, змочену розчином марганцівки, на вході).
4. Після цього приступайте до самого процесу знешкодження ртуті. Надівши гумові рукавички, обережно зберіть в будь-яку герметичну тару з щільно прилягаючою кришкою (наприклад, в скляну банку) всі уламки термометра, ну і звичайно, в першу чергу, кульки ртуті (збір крапель ртуті і уламків треба здійснювати від периферії до центру приміщення). Питома вага ртуті дуже висока (вона більш ніж в 13 разів важче води). При падінні вона може розлетітися на кілька дрібних кульок і закотитися в будь-яку тріщинку. Щоб зібрати всю ртуть без залишку скористайтеся підручними засобами. Вам допоможуть: медична груша з тонким наконечником, емальований совок, лейкопластир, скотч, пластилін, замазка і т.п. засоби, що використовувались, викинути.
5. Після завершення даної роботи необхідно провести вологе прибирання поверхні. У домашніх умовах можна приготувати розчини з підручних засобів. Необхідно почергове застосування обох методів: готується 0,2% водний розчин марганцівки (20 г на відро води). І цим розчином за допомогою щітки або розпилювача обробляється забруднена поверхня. Через 1 годину необхідно змити продукти реакції мильно-содовим розчином – 30 грам соди, 40 грам тертого мила на літр води. Ці операції необхідно повторювати кілька днів по 2-3 рази на день.
6. При проведенні цих робіт треба думати і про власне здоров’я:

а) промити марганцівкою і мильно-содовим розчином рукавички, взуття;

б) прополоскати рот і горло слабо-рожевим розчином марганцівки;

в) ретельно почистити зуби;

г) прийняти 2-3 таблетки активованого вугілля.

Всі відходи від термометра, що вам вдалося зібрати в герметичну тару для виключення подальшого забруднення території і помешкання, треба здати на підприємство, яке має право на утилізацію ртуті та її відходів. Викидати, як звичайне сміття, ні в якому разі не можна!

Чого робити не варто:

– викидати розбитий термометр у сміттєпровід. Два грами ртуті здатні забруднити шість тисяч кубометрів повітря;

– не можна підмітати ртуть віником: жорсткі його прутики подрібнюють отруйні кульки на пил;

– не можна збирати ртуть із допомогою пилососа: повітря полегшує випаровування рідкого металу. До того ж пилосос після цього доведеться відразу ж викинути;

– у жодному разі не можна створювати протягу до того, як ви зібрали ртуть, інакше блискучі кульки розлетяться по всій кімнаті;

– не можна прати одяг i взуття, які контактували з ртуттю, цей одяг найкраще викинути;

– не можна виливати ртуть у каналізацію, вона має властивість осідати в каналізаційних трубах,  витягти ртуть із каналізації – неймовірно складно.

Будьте обережні! Бережіть себе та своїх близьких.