Вимоги законодавства до реалізації та використання насіння в Україні

Спеціалісти відділу контролю в сфері насінництва, розсадництва та якості зерна управління фітосанітарної безпеки Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області  інформують,  що для посіву необхідно використовувати насіння сортів та гібридів вітчизняної і зарубіжної селекції, яке пройшло державне сортовипробування і було перевірене на посівні якості.

Відповідність посівних якостей насіння підтверджується відповідними документами встановленої форми. Власник насіння зобов’язаний гарантувати, що посівні якості насіння відповідають даним, зазначеним у супровідних документах.

Відповідно до ДСТУ 4138-2002 до супровідних належать господарські документи, які видає споживачеві виробник насіння (ДСТУ 2240):

– «Атестат на насіння» – на оригінальне (добазове) та елітне, (базове) насіння;

– «Свідоцтво на насіння» – на насіння репродукцій (сертифіковане);

– «Свідоцтво на гібридне насіння» – на насіння першого покоління гібридів.

Відповідно до ст.15 ЗУ «Про насіння і садивний матеріал» (далі Закон) насіння і садивний матеріал вводяться в обіг шляхом реалізації виключно після їх сертифікації. Сертифікати на насіння та сертифікати на садивний матеріал можуть бути видані, якщо:

– насіння та/або садивний матеріал належить до сорту, щодо якого наявні відомості в Реєстрі сортів рослин України;

– насіння за сортовими або посівними якостями відповідає вимогам законодавства;

– садивний матеріал за сортовими або товарними якостями відповідає вимогам законодавства.

Згідно зі ст.17 Закону – використання для сівби/посадки насіння та/або садивного матеріалу, що не має відповідного сертифіката, забороняється, крім випадків, передбачених законодавством.

За порушення законодавства у сфері насінництва та розсадництва особи несуть відповідальність згідно зі ст. 28 Закону.

Придбання контрафактного або фальсифікованого насіння може призвести до поганих сходів, низької врожайності та якості продукції, невідповідності сорту, ураження рослин хворобами.

Вимоги до пакування та маркування партій насіння та садивного матеріалу затверджені наказом № 1050 від 02.04.2024 «Про затвердження вимог до маркування та пакування насіння та садивного матеріалу» (далі Наказ). Відповідно до цього Наказу всі партії добазового та базового насіння, незалежно від їх призначення, а також партії сертифікованого насіння першої генерації, призначені для реалізації, підлягають обов’язковому пакуванню та маркуванню.

Основними видами упаковки (контейнерів), що застосовують для пакування насіння, є мішки, торбинки, пакети, контейнери та бігбеги різної місткості, з використанням, зокрема, таких способів закриття: самозамикання, склеєний, герметичний, зв’язаний, зварний, що забезпечують надійну цілісність їх вмісту під час зберігання і транспортування та унеможливлюють зміни їх вмісту після закриття.

При купівлі насіннєвого матеріалу обов’язково звертайте увагу на наявність на упаковці (мішках) номерних етикеток. Вони містять усю необхідну інформацію про партію насіння та підтверджують його категорію. Залежно від категорії (генерації) та призначення насіння, упаковку маркують етикетками різного кольору:

• білий з фіолетовою смужкою завширшки 10 міліметрів, розміщеною по діагоналі з лівого нижнього кута етикетки – для насіння категорії добазове;
• білий – для насіння категорії базове;
• блакитний – для насіння категорії сертифіковане першої генерації та гібридів першого покоління;
• червоний – для насіння категорії сертифіковане другої та наступних генерацій;
• зелений – для сумішей насіння.

У разі закінчення строку дії сертифіката на партію насіння його власник повинен повторно перевірити насіння в органах з оцінки відповідності, уповноважених центральним органом виконавчої влади у сфері насінництва та розсадництва.

Інформуємо, що накладення стягнення не звільняє винних осіб від відшкодування збитків у випадках і порядку, передбачених законом. Документи повинні зберігатись на місці торгівлі та пред’являтись за вимогою покупця.

 

 

Дана інформація має інформаційно-роз’яснювальний характер і не є нормативно-правовим актом.