На території Миколаївської області можливе зростання шкодочинності небезпечного шкідника – сарани (Locusta). Сприятливими для шкідників є високі температури за невеликої кількості опадів, що характерно для цього року. Так, в Харківській області уже запроваджено особливий режим захисту рослин у зв’язку з масовим поширенням цього виду шкідника, а за зверненням Національного агентства з безпеки харчових продуктів Республіки Молдова від 28.06.2024 відмічено поширення в південних районах Республіки Молдова, розташованих поблизу Болградського району Одеської області, перелітної сарани (Locusta migratoria).
Саранові – багатоїдні шкідники, які пошкоджують хлібні злаки, бобові трави, просапні, овочеві, баштанні, лісові та плодові культури, виноград.
За способом життя саранові поділяються на стадні, до яких відноситься італійський прус, перелітна і марокканська сарана, та нестадні види – кобилки, коники, інші. Стадні види за невеликої щільності популяції ведуть індивідуальний спосіб життя, тримаються окремими екземплярами. За сприятливих кліматичних умов під час їх масового розмноження різко змінюється поведінка популяції – вся маса переходить в іншу – стадну форму, утворюються куліги, а із окриленних особин – зграї. В таких скупченнях у комах відбувається зміна морфологічних ознак (забарвлення тіла, довжина надкрил, стегон, тощо), з’являється інстинкт до активного розселення. Протягом року саранові розвивається в одному поколінні. Нестадні види саранових не утворюють куліг та зграй навіть за високої щільності популяції.
Миколаївська область не вперше потерпає від сарани. Так, спалах саранових відбувся у 1995 році, коли в радгоспі «Придніпровський», Снігурівського району шкідником було пошкоджено 7 га посіву соняшнику. Погодні умови 1996 року сприяли подальшому поширенню і розвитку шкідника. Саранові за чисельності 15-25 екз./м2 пошкодили 22-68% посівів сільськогосподарських культур. У 1997 році на посівах багаторічних трав у вогнищах налічувалося до 500 екз./м² шкідника.
Після сплеску, що спостерігався протягом 1995-1997 років, відбувся спад чисельності саранових. Шкідник перебував у депресії, пошкодження сільськогосподарських культур було незначним і спостерігалося у вигляді вогнищ, чисельність в яких не перевищувала 3-8 екз./м².
Наступний спалах саранових відбувся у 2003 році в Березнегуватському і Вознесенському районах в господарствах, землі яких межують із плавнями рік Південного Бугу та Інгулець, а також на занедбаних багаторічних травах. Чисельність шкідника у вогнищах сягала 300 екз./м². В 2004 році підвищена чисельність саранових відмічалася тільки у Березнегуватському районі, де було проведено захисні заходи на площі 240 га.
Черговий спалах розповсюдженості шкідника розпочався з 2008 року, коли у вогнищах було пошкоджено до 70% рослин за чисельності 30 екз./м2.
В 2009 році у плавнях річки Чичиклія на території сільської ради Луб’янка, межуючих з населеними пунктами Калинівка, Райдолина, Луб’янка, Петрівка, Новопетрівка Веселинівського району, було виявлено вогнище азіатської перелітної сарани. Ареал розповсюдження складав 600 га, чисельність шкідника не підлягала обліку. Сарана мігрувала та здійснювала перельоти по периметру плавнів, не виходячи за їх межі і не пошкоджуючи посіви сільськогосподарських культур, що знаходилися на косогорах. Живлення шкідника відбувалося в основному очеретом та посадками крупностебельних злаків на присадибних ділянках.
За результатами проведених державними фітосанітарними інспекторами обстежень встановлено, що основне скупчення шкідників в Миколаївській області наразі зберігається у місцях їх резервацій – неорні землі, узбіччя доріг, лісосмуги, тощо. Обмеження кормової бази у цих місцях сприятиме формуванню локальних осередків з надпороговою чисельністю шкідника та їх міграцію на посіви сільськогосподарських культур. Основну небезпеку саранові можуть становити посівам пізніх культур, передусім соняшнику, кукурудзи, сорго, тощо.
Для вчасного виявлення вогнищ та недопущення пошкодження рослин, потрібно систематично проводити моніторинг посівів.
Захист посівів від саранових починають за масової появи личинок 1-2 віку (Економічний поріг шкодочинності – італійський прус 2-5 екз./м², нестадні види 10-15 екз./м²), але до появи окрилених комах. Обробки проводять вранці та ввечері, коли шкідники знаходяться на рослинах.
Нагадуємо, що при проведенні захисних обробок слід використовувати пестициди згідно «Переліку пестицидів та агрохімікатів дозволених до використання в Україні», з дотриманням регламентів їх застосування. Під час проведення захисних заходів потрібно дотримуватися правил техніки безпеки та керуватися Державними санітарними правилами ДСП 8.8.1.2.001-98 «Транспортування, зберігання та застосування пестицидів у народному господарстві».