Мишоподібні гризуни займають значне місце серед всього розмаїття шкідників. Як і решта представників тваринного світу вони відіграють роль у природних екологічних системах.
Найбільшої шкоди мишоподібні гризуни наносять аграрному виробництву та є переносниками хвороб, небезпечних для людей та свійських тварин.
Тепла, помірно волога погода, та достатня кормова база сприяє осередковому збільшенню чисельності гризунів у січні. Сприятливі умови, впливають на добрий фізіологічний стан популяції гризунів, їх спроможність надалі розмножуватись і шкодити озимині та багаторічним травам.
Найпоширеніші й найнебезпечніші в посівах – сірі полівки та миші (хатня, польова, лісова).
Для збереження сходів озимих зернових та ріпаку треба провести своєчасне обстеження сільськогосподарських культур на виявлення та знешкодження гризунів. Миші з настанням холодного періоду збільшують свою шкодочинність.
Загибель мишовидних гризунів спричиняють морози та відсутність снігового покриву, ожеледиці й утворення крижаної кірки на полях, різкі зимові відлиги з таненням снігу. Враховуючі м’які погодні умови цієї зими виникає необхідність проведення захисту посівів.
Боротьбу з гризунами треба здійснювати як у період масового розмноження, так і в період низької їх чисельності, коли вони живуть у місцях резервацій. У разі виявлення 3-5 жилих кол/га на полях обов’язково застосувати біологічний метод боротьби або хімічні отруєні принади та інші дозволені до використання родентициди згідно Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні.