Сибірка коней: небезпечне захворювання, яке потребує особливої уваги

Сибірка (антракс) – особливо небезпечне інфекційне захворювання, спільне для тварин і людей, збудником якого є бактерія Bacillus anthracis. Хвороба характеризується швидким перебігом, високою смертністю та значною стійкістю збудника у навколишньому середовищі.

Коні належать до видів тварин, сприйнятливих до сибірки, хоча хворіють дещо рідше, ніж велика рогата худоба. Однак при зараженні захворювання часто перебігає гостро або блискавично та може призвести до загибелі тварини протягом короткого часу.

Основним джерелом інфекції є ґрунт, забруднений спорами збудника. Спори можуть зберігати життєздатність десятки років, особливо в місцях колишніх захоронень загиблих від сибірки тварин.

Зараження коней можливе:

• під час випасання на неблагополучних пасовищах;
• при споживанні забруднених кормів або води;
• через пошкоджену шкіру та слизові оболонки;
• унаслідок укусів кровосисних комах, які можуть механічно переносити збудника.

Інкубаційний період зазвичай триває від кількох годин до 7 діб.

У коней можуть спостерігатися:

• раптове підвищення температури тіла до 41–42 °С;
• пригнічення, відмова від корму;
• утруднене дихання;
• набряки в ділянці шиї, грудей, живота або кінцівок;
• кольки;
• кров’янисті виділення з природних отворів;
• судоми та раптова загибель.

У деяких випадках смерть може настати без виражених клінічних ознак.

При підозрі на сибірку категорично забороняється проводити розтин загиблої тварини. Після контакту з повітрям бактерії утворюють спори, які надзвичайно стійкі та можуть зберігатися у ґрунті десятиліттями, створюючи постійне джерело інфекції.

У разі раптової загибелі коня необхідно негайно повідомити державну ветеринарну службу та не переміщувати труп до прибуття спеціалістів.

Діагноз встановлюють на підставі:

• клінічних ознак;
• епізоотологічної ситуації;
• результатів лабораторних досліджень.

Відбір патологічного матеріалу здійснюють виключно ветеринарні спеціалісти із суворим дотриманням вимог біобезпеки.

Основними заходами профілактики є:

• щорічна вакцинація коней у неблагополучних та загрозливих щодо сибірки місцевостях;
• суворе дотримання ветеринарно-санітарних вимог;
• недопущення випасання тварин на територіях старих скотомогильників та інших небезпечних ділянках;
• контроль походження кормів і води;
• своєчасне повідомлення ветеринарної служби про випадки раптової загибелі або підозрілих симптомів.

Якщо у тварини з’явилися ознаки, схожі на сибірку, або сталася її раптова загибель, необхідно:

• негайно ізолювати тварину (за можливості);
• не контактувати з кров’ю та виділеннями без засобів індивідуального захисту;
• не переміщувати тварину або труп;
• не проводити самостійне лікування чи розтин;
• терміново повідомити державного ветеринарного лікаря.

Сибірка є особливо небезпечною інфекцією не лише для тварин, а й для людей. Своєчасне повідомлення ветеринарної служби, проведення профілактичної вакцинації та суворе дотримання ветеринарно-санітарних правил є найефективнішими заходами захисту поголів’я та запобігання поширенню цього небезпечного захворювання.

В І півріччі 2026 року спеціалістами Миколаївської обласної державної лікарні ветеринарної медицини щеплено 300 коней проти сибірки.