Сьогодні власна свердловина на ділянці вже не розкіш, а швидше необхідність для комфортного життя домочадців. Її буріння завжди грунтується на низці вимог, у тому числі стосовно вибору оптимальної відстані стосовно житлового будинку й інших об’єктів.
Усі загальноприйняті правила розташування свердловин, в тому числі, на приватній ділянці обґрунтовуються декількома основними документами: ДБН В.2.2.574:2013 та додатковими законодавчими актами, що регламентують питання розміщення, проектування, буріння та будівництва свердловини. В питанні забезпечення епідеміологічної безпеки також виступають ДСанПіН 2.2.4-171-10 «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною».
Що треба враховувати при розміщенні свердловини:
- шахта свердловини завжди повинна знаходитися над водоносним шаром, причому під’їзд до неї обов’язково залишають відкритим для бурових машин;
- необхідність достатнього видалення від огорожі для уникнення конфліктів з сусідами;
- відсутність перешкод у вигляді телефонних стовпів, ЛЕП і інших установок, розміри яких можуть завадити роботі бурової машини;
- дотримання оптимальної дистанції між колодязем, септиком або відстійником, інакше власникові загрожує штраф.
Яка оптимальна відстань від свердловини до житлового будинку й інших об’єктів на території присадибної ділянки?
Основні будівельні нормативні документи, які регламентують питання розміщення свердловин, містять наступні основні рекомендації з дотриманням норм дистанції при будівництві свердловин:
- 50 м від септика;
- 3-4 м від межі території;
- 4 м від котеджу або житлового будинку;
- 10 м від природних водойм (річок і озер);
- 15 м від господарських будівель;
- 20 м від рослин, для живлення яких використовуються хімічні добрива;
- 300 м від магістралей і великих доріг;
- 5 м від невеликих шляхів путівців;
- 30-40 м від водосховища.
Джерело води повинне знаходитися в екологічно чистому місці, обов’язково вище за знаходження відстійників.
Чим загрожує неправильне розміщення?
- попаданням бактерій в питну воду, з-за змішування з брудною водою,
- що пройшла через вигрібну яму або септик;
- зараженням людини паразитами, які викликають антропозоонози;
- змішуванням води з добривами й іншими хімікатами;
- розвиток шлунково-кишкових хвороб і важкі отруєння;
- механічне ушкодження устаткування коренями рослин;
- підтоплення будинку або господарських будівель на ділянці.