Сортооновлення та сортозаміна є запорукою підвищення врожайності зернових культур

Відділ контролю в сфері насінництва та розсаднитцва управління фітосанітарної безпеки Головногоуправління Держпродспоживслужби в Миколаївській області нагадує, що  урожайність сільськогосподарських культур залежить не тільки від рівня агротехніки, а й від правильно підібраних сортів, від багатьох їх ознак і властивостей.

Сорт є сукупністю споріднених рослин тієї чи іншої культури, створеної шляхом селекції. Йому притаманні певні спадкові морфологічні, біологічні, високі господарськоцінні ознаки та властивості. Проте потенційні можливості сорту можуть бути реалізовані лише за високої якості насіння – чистосортності, схожості, стійкості до ураження хворобами і шкідниками. Будь-який добре відселектований сорт стійко зберігає свої спадкові якості в ряді поколінь. Однак, у процесі розмноження з різних причин спостерігається зниження показників якості насіння, що призводить до погіршення сорту. Збереження сортових якостей можливе тільки при добре налагодженому насінництві.

Тому в насінництві вирішується два взаємопов’язані завдання. Перше з них – розмноження високоякісного сортового насіння нових, введених у виробництво сортів до розмірів, що забезпечують потребу господарств у ньому. Проте, в процесі масового розмноження і тривалого вирощування якість сортів погіршується. Тому друге завдання насінництва – збереження сортових і врожайних якостей насіння всіх рекомендованих до вирощування сортів. Відповідно до цих завдань у насінницькій роботі здійснюються два основних процеси – сортозміна і сортооновлення.

Сортозміна – це повна заміна на виробничих посівах одного старого сорту на інший, новий сорт.

Як правило, нові сорти істотно перевищують старі за врожайністю та іншими селекційно – цінними ознаками. Тому сортозміну необхідно проводити швидко, протягом одного, двох років. Оперативна зміна сорту дозволяє швидше і повніше використати біологічні, господарські переваги новою сорту й одночасно позбавитись тиску хвороб і шкідників, які супроводжували старий сорт.

У нових сортів упродовж виробничого використання з часом можуть погіршуватися господарські ознаки і біологічні властивості, що зумовлюється механічним і біологічним засміченням, розщепленням, появою мутантів, збільшенням ураження рослин хворобами, які передаються через насіння, екологічною депресією. Урожайні та сортові властивості насіння також знижуються внаслідок порушення насінницької агротехніки. Тому виникає потреба проводити сортооновлення.

Сортооновлення — це заміна сортового насіння в господарствах насінням цих самих сортів, але вищих генерацій.

Сортооновлення в товарних господарствах необхідно проводити базовим насінням (супереліта, еліта) або сертифікованим насінням першої генерації в певні строки, прийняті науково-дослідною установою в зоні її діяльності.

Урожайність сортів залежить від дії багатьох факторів, тому завданням насінництва є збереження генетичного потенціалу продуктивності, який сорт мав при виведенні.

Значне зниження врожайності в порівнянні з базовим насінням починається вже з третьої генерації – на 2,6 ц/га, 4-ої – на 3,4 ц/га, 6-ої – на 4,4 ц/га.

При посіві насінням 3-ої і наступних генерацій зменшувались кількість продуктивних стебел на одиницю площі, число і маса зерен в колосі, що призводило до зниження маси зерна з 1м2 і з га.

Тому, на нашу думку для вчасного проведення сортооновлення суб’єкту господарювання необхідно дотримуватися певних правил:

посів проводити насінням не нижче 2-ї генерації;

сортооновлення проводити насінням категорії базове (супереліта, еліта), або сертифіковане, але не нижче 1-ї генерації;

дотримуватись технології вирощування сільськогосподарських культур, особливо на насінницьких ділянках, з метою збереження сортових та посівних якостей насіння.