Що треба знати про сказ

В умовах війни ризик інфікування на сказ зростає, оскільки на вулицях залишилось багато тварин, які втратили своїх хазяїв або були покинуті ними. Вони не мають гідного догляду, більше ніхто не слідкує за їхньою карткою щеплень, тому потенційний ризик бути інфікованими в українського населення значно зріс.

Сказ – це гостре особливо небезпечне інфекційне захворювання зоонозної природи, спричинене нейротропним рабдовірусом, яким хворіють тварини і люди, супроводжується розвитком своєрідного енцефаліту з тяжким ураженням центральної нервової системи і закінчується летально.

Джерелом збудника сказу є хворі на сказ тварини, які виділяють вірус зі слиною, через укуси та обслинення, вражаючи здорових тварин та людей.

Сказом можуть хворіти свійські тварини, найчастіше коти та собаки, в дикій природі сказ поширений серед лисиць, вовків, єнотів, куниць, кажанів. Особливу небезпеку становлять безпритульні тварини, зокрема, собаки.

Інкубаційний період, як правило, для людей триває 1-3 місяця, в деяких випадках від одного тижня до року, залежно від низки факторів: місця, глибини укусів, віку постраждалого (діти більш вразливіші).

          Для профілактики сказу необхідно:

  • проводити регулярну вакцинацію свійських тварин, дотримуватись правил та норм утримання домашніх тварин;
  • уникати контактів з потенційно небезпечними тваринами;
  • не підгодовувати безпритульних тварин у місцях, де постійно перебувають люди (особливо діти);
  • не торкатися диких чи безпритульних тварин.

     Що робити, якщо вкусила тварина.

В разі, якщо вас вкусила або подряпала тварина (потенційно хвора на сказ) першочергово треба зробити:

  1. Негайно провести заходи щодо знешкодження вірусу в рані, а саме: ретельно промити поверхню рани струменем води з господарським милом, обробити край рани 5% розчином йоду або 70% спиртом.
  2. Звернутися до фахівця найближчого травмпункту або сімейного лікаря для надання рекомендацій щодо призначення курсу антирабічних щеплень.

Курс антирабічних щеплень призначають у разі ймовірного або наявного інфікування людини, після визначення приналежності випадків укусів до певних категорій контакту згідно з рекомендаціями ВООЗ. Самовільно припиняти лікування чи порушувати режим поведінки під час нього неприпустимо!

Якщо вас покусала домашня тварина, яка вам відома, попросіть власника надати  документи, які підтверджують іі щеплення.

Якщо вас покусала або подряпала власна тварина, не слід її позбуватися, за нею має бути встановлено 10-денне спостереження.

Слід пам’ятати, що сказ не лікується. Тому проведення профілактичних заходів є основою у боротьбі з захворюванням.

                     До уваги власників домашніх тварин!

Шановні власники, бережіть своїх тварин, своєчасно проводьте щеплення від сказу (не рідше одного разу на рік), та не наражайте на небезпеку своєю бездіяльністю людей.