Досвідчені аграрії знають, що озимий ріпак — це борофільна культура. Якщо забезпечити цим мікроелементом сповна, то рослина рівномірно цвіте, формує велику кількість стручків та насіння. Для високих врожаїв необхідно вносити 3-3,5 кг бору на 1 га впродовж вегетації. А от нестача фосфору та калію призведе до зниження ефективності азотних добрив. І не забуваємо про сірку. Адже озимий ріпак — найвибагливіша культура щодо цього мікроелемента.
Восени під сівбу необхідно вносити комбіновані мінеральні добрива. Це сприяє кращому проростанню насіння ріпаку, швидкому розвитку кореневої системи. Після підживлення культура краще витримує зиму, весною інтенсивніше починає вегетацію. Використання осіннього підживлення дозволяє підвищити врожайність ріпаку на 0,7— 1,8 т/га. Але самого лиш підживлення мало. Потрібно ще поборотися зі шкідниками ріпаку. Заселення ними поля може знищити до 50% урожаю. Щоб цього не допустити, спеціалісти з агрохімії пропонують скористатися системою захисту рослин.
Варіантів боротьби з бур’янами є кілька і обрання того чи іншого препарату та методу захисту залежить від підготовки поля і видового складу бур’янів. А також ― від температурного режиму та інших умов на момент застосування.
З одного боку, ріпак за сприятливих умов вирощування є однією з найбільш конкурентоспроможних до бур’янів сільськогосподарських культур. З іншого – на конкурентоспроможність ріпаку до бур’янів насамперед впливає культура землеробства (оптимальний строк посіву, якісна підготовка насіннєвого ложа, густота продуктивного стеблостою), час появи сходів ріпаку і бур’янів, а також їх видовий склад. Але при порушенні агротехніки та несприятливих погодних умовах (у першу чергу – нестачі опадів) ріпак може сильно заростати бур’янами.
Спричинені забур’яненістю середні втрати врожаю насіння ріпаку сягають 15% і більше. Особливо гостро ця проблема стоїть на зріджених посівах, за несприятливих ґрунтових умов або внаслідок посушливої погоди після посіву. На таких полях втрати від забур’яненості можуть бути значно вищими і сягати 30-60%
Також бур’яни впливають на зимостійкість ріпаку, бо наявність останніх не сприяє доброму розвитку рослин та накопиченню цукрів, що є запорукою успішної перезимівлі.
Осіннє застосування гербіцидів на озимому ріпаку має бути спрямоване в першу чергу на контроль багаторічних та зимуючих бур’янів. Також актуальним восени є захист посівів ріпаку від злакових бур’янів, у т. ч. сходів падалиці зернових культур.
Залежно від погодних умов, особливостей сорту чи гібрида доволі часто зростає ризик переростання ріпаку восени, а відповідно, зниження його зимостійкості. Тому аграрії, які не перший рік вирощують ріпак, завжди планують внесення регуляторів росту восени.
При обприскуванні ріпаку регуляторами росту припиняється активний ріст вегетативних органів без порушення процесу накопичення поживних речовин. Внаслідок цього у ріпаку краще розвивається коренева система та значно збільшується накопичення пластичних речовин у кореневій шийці, що сприяє кращій перезимівлі рослин.
Отже, лише дотримання рекомендованих заходів захисту ріпаку може забезпечити кращий стан рослин напередодні зими, що дасть можливість отримати високі врожаї.
Звертаємо Вашу увагу, що ці рекомендації не є нормативно-правовими актами, а мають лише інформаційний характер.