Посівам загрожують мишоподібні гризуни

ПОСІВАМ ЗАГРОЖУЮТЬ МИШОПОДІБНІ ГРИЗУНИ

Щорічно значної шкоди сільськогосподарським угіддям завдають мишоподібні гризуни. Вони знищують посіви, пошкоджують зерно в сховищах та сприяють поширенню хвороб серед людей і тварин. Їх шкідливість оцінюється не лише втратами врожаю, але й витратами на контроль їх популяцій.

Мишоподібні гризуни — це численна група гризунів із класу ссавців. Представники їх належать до різних родин: мишей, хом’якоподібних (полівки), білячих (ховрахи) тощо. В природно-кліматичних умовах Миколаївської області найбільш поширеними і шкідливими є представники родини хом’якових: полівка звичайна (сіра) і полівка гуртова, а також родини мишині: миша польова, миша хатня, миша курганчикова.

Мишоподібні гризуни за характером розмноження належать до поліциклічних видів, які дають кілька приплодів протягом року, тому їх чисельність швидко змінюється і може сягати надзвичайно великих цифр.

Ще однією особливістю мишоподібних гризунів є висока плодючість, що за сприятливих кормових і погодних умов зумовлює їх масове розмноження.

За наявності достатньої кількості корму полівки,  які живуть на посівах сільськогосподарських культур успішно розмножуються взимку. Сприятливі місця для зимівлі полівок — скирти соломи і сіна та  посіви озимої пшениці, особливо по чорному пару, які встигли восени пройти фазу кущіння,  площі  багаторічних трав із великим травостоєм.

До зниження чисельності гризунів призводять такі природні фактори як нестача кормів, холодна і волога погода, ранні морози до випадання снігу, утворення льодової кірки в полях, різкі зимові відлиги з таненням снігу й заливанням нір та посушливі весна й літо. З настанням холодного періоду частина  мишоподібних гризунів шукає теплі та затишні місця зимівлі, облюбовуючи житлові будинки, будівлі  сільськогосподарського призначення, овочесховища.

Важливою складовою  регулювання чисельності є моніторинг розвитку та шкідливості гризунів. Методи проведення обстеження:

• візуальний огляд – обстеження території на наявність нір, ходів, пошкоджених рослин;
• підрахунок нір – на польових ділянках визначають кількість активних нір, даний метод дозволяє оцінити щільність популяції.

Для захисту   посівів  особливе значення слід надавати запобіжним заходам, з яких найважливішими є агротехнічні – своєчасне збирання без втрат урожаю, дотримання сівозміни, боротьба з бур`янами, своєчасна та якісна оранка, знищення гризунів в місцях резервації.

Винищувальні заходи проводять з урахуванням економічного порогу шкодочинності (ЕПШ) – це показник кількості гризунів на одиницю площі, яка викликає збитки, що перевищують витрати на боротьбу з ними. Для мишоподібних гризунів у польових умовах ЕПШ зазвичай становить: 1–3 колонії на гектар для зернових культур та 3–5 колоній на гектар для багаторічних трав.

Винищувальні заходи захисту включають застосування родентицидів або біологічних препаратів. Їх використовують у якості принад, які виготовляють у вигляді зернових сумішей, гранул, тістоподібних речовин, парафінованих або воскових брикетів тощо. Принади розкладають в жилі нори із наступним їх притоптуванням.

В сільському господарстві та побуті використовують біологічні  препарати та  родентициди лише ті, які включені до «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні».

Під час проведення  захисних заходів слід дотримуватись Державних санітарних правил ДСП 8.8.1.2.1001-98. Оскільки отруєні принади для боротьби з гризунами є шкідливими для людей та тварин, їх застосування потребує суворого дотримання заходів безпеки, норм витрат препарату, а обсяги, терміни та кратність обробок  яких повинні суворо відповідати регламентам їх застосування.

За більш детальною інформацією просимо звертатися до Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області за адресою: проспект Центральний, 288, м. Миколаїв (0512) 30-43-25, (0512) 30-43-14, е-mail: dpssmykolayiv@dpssmk.gov.ua).