Посівам загрожують мишеподібні гризуни

Заселяючи із року  в рік великі площі сільськогосподарських угідь, багаторічних трав, плодових насаджень та наносячи значну шкоду, мишоподібні гризуни щорічно залишаються небезпечними шкідниками. Вони знищують посіви, пошкоджують зерно в сховищах та сприяють поширенню хвороб серед людей і тварин. Їх шкідливість оцінюється не лише втратами врожаю, але й витратами на контроль їх популяцій.

До цього виду гризунів відносять численну групу хребетних тварин. Представники їх належать до різних родин: мишей, хом’якоподібних (полівки), білячих (ховрахи) тощо. В природно-кліматичних умовах Миколаївської області найбільш поширеними і шкідливими є представники родини хом’якових: полівка звичайна (сіра) і полівка гуртова, а також родини мишині: миша польова, миша хатня, миша курганчикова.

Мишоподібні гризуни за характером розмноження належать до поліциклічних видів, які дають кілька приплодів протягом року, тому їх чисельність швидко змінюється і може сягати надзвичайно великих цифр.

Ще однією особливістю мишоподібних гризунів є висока плодючість, що за сприятливих кормових і погодних умов зумовлює їх масове розмноження.

За наявності достатньої кількості корму полівки,  які живуть на посівах сільськогосподарських культур успішно розмножуються взимку. Сприятливі місця для зимівлі полівок — скирти соломи і сіна та  посіви озимої пшениці, особливо по чорному пару, які встигли восени пройти фазу кущіння,  площі  багаторічних трав із великим травостоєм.

В роки масового розмноження іноді виникає потреба в пересіві пошкоджених масивів сільськогосподарських культур. Під час збільшення чисельності гризуни суттєво пошкоджують також молоді лісонасадження й сади.

До зниження чисельності гризунів призводять такі природні фактори як нестача кормів, холодна і волога погода, ранні морози до випадання снігу, утворення льодової кірки в полях, різкі зимові відлиги з таненням снігу й заливанням нір та посушливі весна й літо.

З настанням холодного періоду частина  мишоподібних гризунів шукає теплі та затишні місця зимівлі, облюбовуючи житлові будинки, будівлі  сільськогосподарського призначення, овочесховища. Одну з найбільшої шкоди при цьому вони завдають як переносники небезпечних інфекційних захворювань. Хвороби можуть передаватися як від паразитів, які переносяться гризунами (кліщі, блохи), так і через забруднені послідом воду і продукти харчування. Найбільш небезпечні захворювання, які поширюються гризунами це – чума, сказ, туляремія, лептоспіроз, токсокароз, лейшманіоз, зворотний тиф, рикетсіози, лямбліоз, енцефаліти, геморагічні лихоманки та інші.

Важливою складовою  регулювання чисельності є моніторинг розвитку та шкідливості гризунів. Методи проведення обстеження:

• візуальний огляд – обстеження території на наявність нір, ходів, пошкоджених рослин;
• підрахунок нір – на польових ділянках визначають кількість активних нір, даний метод дозволяє оцінити щільність популяції.

Для захисту   посівів  особливе значення слід надавати запобіжним заходам, з яких найважливішими є агротехнічні – своєчасне збирання без втрат урожаю, дотримання сівозміни, боротьба з бур`янами, своєчасна та якісна оранка, знищення гризунів в місцях резервації.

Винищувальні заходи проводять з урахуванням економічного порогу шкодочинності (ЕПШ) – це показник кількості гризунів на одиницю площі, яка викликає збитки, що перевищують витрати на боротьбу з ними. Для мишоподібних гризунів у польових умовах ЕПШ зазвичай становить: 1–3 колонії на гектар для зернових культур та 3–5 колоній на гектар для багаторічних трав. У зерносховищах показники ЕПШ визначаються рівнем втрат зерна, його забрудненням та потенційною небезпекою поширення хвороб.

Винищувальні заходи захисту включають застосування родентицидів або біологічних препаратів. Їх використовують у якості принад, які виготовляють у вигляді зернових сумішей, гранул, тістоподібних речовин, парафінованих або воскових брикетів тощо. Принади розкладають в жилі нори із наступним їх притоптуванням.

В сільському господарстві та побуті використовують біологічні  препарати та  родентициди лише ті, які включені до «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні».

Під час проведення  захисних заходів слід дотримуватись Державних санітарних правил ДСП 8.8.1.2.1001-98. Оскільки отруєні принади для боротьби з гризунами є шкідливими для людей та тварин, їх застосування потребує суворого дотримання заходів безпеки, норм витрат препарату, а обсяги, терміни та кратність обробок  яких повинні суворо відповідати регламентам їх застосування.