З першого травня 2019 року набув чинності Закон України “Про житлово-комунальні послуги” (надалі – Закон). Одне із нововведень Закону – це абонентська плата, яка стягується при наданні послуг:
- постачання теплової енергії та/або гарячої води;
- централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення;
- поводження з побутовими відходами.
Абонентська плата – це платіж, який споживач сплачує виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальних послуг у багатоквартирному будинку для відшкодування витрат виконавця, пов’язаних з укладенням договору про надання комунальної послуги, здійсненням розподілу обсягу спожитих послуг між споживачами та стягненням плати за спожиті комунальні послуги, а у випадках, визначених Законом, також і витрати на обслуговування приладів – розподілювачів теплової енергії та/або вузлів обліку, що забезпечують індивідуальний облік споживання відповідної комунальної послуги у квартирах (приміщеннях) багатоквартирного будинку.
Таку плату зобов’язаний платити кожний мешканець багатоквартирного будинку при умові укладення індивідуального договору з постачальником послуг.
Абонентська плата сплачується незалежно від користування послугою. Навіть якщо абонент місяць не користувався водою, то рахунок за неї прийде з нульовими показниками, а абонплату прийдеться сплатити, яка в платіжному документі повинна виділятися в окрему графу.
Вартість абонентського обслуговування не може перевищувати граничного розміру, визначеного постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019р. № 808.
На даний час споживачі зазначені витрати оплачують, але ця сума входить до складової тарифу і не вказується окремо.
Отже, введення абонентської плати не повинно привести до завищення тарифів на комунальні послуги.