Передпосівна обробка насіння зернових культур

Передпосівна обробка насіння є одним з найважливіших агротехнічних заходів, що забезпечує збільшення врожайності та підвищення якості продукції рослинництва.

Насіння багатьох сільськогосподарських культур містять інфекції, які мають  низку збудників хвороб різної природи як у середині (наприклад, летюча сажка зернових колосових), так і на поверхні насіння (спори, плодові тіла), а також в зовнішніх частинах (бактеріальні клітини, міцелій). При висіванні ураженого насіння ці чинники призводять до гибелі насіння чи ослаблення рослин у період сходів, а згодом і до ураження дорослих рослин гельмінтоспоріозами, фузаріозами та аскохітозами та інше. Основним способом боротьби з патогенами є обробіток посівного матеріалу протруйниками.

Протруювання сучасними препаратами дозволяє знезаражувати насіння  від збудників хвороб рослин, які передаються через насіннєвий матеріал; захищати насіння і проростки від збудників хвороб, які знаходяться в ґрунті; зменшувати шкоду, яку спричиняє насінню травмування шляхом активізації його захисних властивостей і запобігання розвитку патогенів; зменшувати пошкоджуваність сходів кореневими гнилями; зменшувати пошкоджуваність шкідниками.

Перевагами протруювання посівного матеріалу є економна витрата препаратів, відносно невелика забрудненість навколишнього середовища та більша вибірковість щодо корисних  мікроорганізмів.

Сьогодні на сучасному ринку засобів захисту рослин існує велика кількість різноманітних протруйників. За способами дії протруйники поділяються на контактні й системні. Перші пригнічують розвиток патогенів, які знаходяться на поверхні насіння, другі – знезаражують його від внутрішньої інфекції. Ефективність протруювання у великій мірі залежить від строків його проведення. Контактні препарати більш ефективні при завчасному протруюванні (більш, ніж за 15 діб до сівби), а системні – при передпосівному (1-15 діб).

Обробка протруйниками насіння здатна скоротити втрату врожаю від 50 до 65%. При виборі препарату для протруювання насіння необхідно враховувати прогноз ураження хворобами та шкідниками, сортові особливості та погодні умови.

Існують  інсектицидні та фунгіцидні протруйники насіння. Перші захищають насіння й сходи від ґрунтової мікрофлори та комах, другі – від зовнішньої та внутрішньої насіннєвої фітопатогенної інфекції. Інсектофунгіцидні об’єднують у собі властивості інсектицидних і фунгіцидних протруйників. Протруйники, до складу яких входять активні інгредієнти з різних хімічних груп є найбільш ефективними, оскільки дають можливість захистити насіння від широкого спектра збудників хвороб та шкідників.  Тривале використання одних і тих же протруйників сприяє резистентності патогенів до них. Тому препарати слід періодично змінювати.

Перед використанням протруйників слід очистити насіння основної культури від зернової луски, пилу та інших домішок, оскільки вони поглинають велику кількість препарату, і тому насіння висівної культури не протруюється достатньою мірою.

Сучасний спектр способів протруювання містить такі варіанти: сухе, напівсухе, мокре та протруювання зі зволоженням. Кожний з них має свої переваги й недоліки. При сухому протруюванні на поверхню насіння наносять препарат в порошковому вигляді. Такий спосіб не вимагає просушування та провітрювання насіння перед посадкою. Він є найпростішим за виконанням, але недолік способу – низька біологічна ефективність через слабке прилипання протруйника до насінини й утримання на ній. Напівсухий спосіб передбачає нанесення на посівний матеріал суспензій або розчинів, що не підвищують вологість насіння. Мокрий спосіб протруювання насіння полягає у замочуванні насіння спеціальним розчином з хімічною речовиною. Цей спосіб має високу біологічну ефективність, проте після такої обробки, насіння потрібно просушити. Протруювання зі зволоженням передбачає нанесення суспензій, порошків, розчинів з одночасним чи подальшим змочуванням водою в розрахунку 5-15 літрів на тонну насіння. Застосування цього методу дає змогу практично без зміни вологості зерна економніше використовувати хімічні препарати.

З метою підвищення стійкості рослин проти вірусних хвороб та інших шкідливих організмів одночасно з протруюванням насіння рекомендовано проводити обробки мікроелементами (сполуки добирають з урахуванням результатів агрохімічного аналізу ґрунту), а для регулювання росту, підвищення морозостійкості, посухостійкості та покращення фізіологічних показників – біостимуляторами росту.