Насіння, зібране комбайнами, підлягає негайному очищенню, особливо якщо воно має підвищену вологість. Його доставляють на зернотік і відразу ж починають процес очищення на ОВС-25, ЗАВ-20, ЗАВ-40 з наступним доведенням на сушильних агрегатах до кондиційної вологості.
Слід наголосити, що за даними науковців кожний відсоток травм у посівному матеріалі зменшує його урожайність. Тому слід провести необхідні заходи аби рівень травмування насіння не перевищував 1%.
При збільшенні відсотка дроблення збільшується кількість насіння з мікротравмами, яке практично не можна відокремити на очисних і сортувальних машинах.
Рекомендуємо при очищенні і сортуванні насіння суворо дотримуватися таких технологічних прийомів:
- не допускати перевищення швидкості руху робочих органів зерноочисних машин;
- максимально скоротити довжину транспортувальної системи, оскільки найбільше всього насіння травмується на норіях і зернонавантажувачах;
- не допускати падіння зерна з великої висоти;
- не допускати збільшення кількості пропусків зерна через зерноочисні машини, правильно добирати потрібні решета .
Для запобігання додаткового травмування насіння протягом сушіння слід суворо дотримуватись встановлених відповідними інструкціями режимів.
Насіння, яке має підвищену вологість, не слід засипати у великі бурти. При сонячній погоді широко застосовувати повітряний спосіб сушіння зерна, розстилаючи його тонким шаром, і періодично перелопачувати. За один такий прийом його вологість знижується до 1 %.
При утриманні вологої погоди необхідно використати всі наявні в господарствах сушарки.
У разі підвищеної збиральної вологості, а також для термічного знезараження зерна від шкідників проводять його сушіння. За наявності в господарстві різних партій насіння – насамперед сушать вологе, уражене та насіння з ознаками самозігрівання .
Допускається нерівномірність нагрівання зерна в сушарках в межах 3- 4°С, відносна вологість відпрацьованого теплоносія 65-75%. Зниження вологості за одне проходження насіння через сушарку не повинно перевищувати для зернових, зернобобових і кукурудзи — 3 – 4%..
На тривале зберігання закладають насіння з вологістю нижче критичної, повністю очищене та відсортоване. З моменту надходження насіння у сховище необхідно вести систематичне спостереження за вологістю, температурою насіння і повітря, зміною кольору насіння, його запахом. Особливу увагу слід приділяти появі осередків самозігрівання і шкідників. Насіннєсховища періодично провітрюють, використовуючи як пасивне так і активне вентилювання, оскільки низька вологість поєднана із низькою температурою – ідеальні умови зберігання насіння.
Особливої уваги потребує насіння, зібране у дощову погоду, а також у морозну (частіше кукурудза) – у такого насіння швидко пошкоджується оболонка.
Збереженість партії насіння залежить від інтенсивності її дихання. Чим вона вища, тим важче її зберегти від псування і значних втрат маси. Інтенсивність дихання залежить від вологості, температури, ступеня аерації, тривалості зберігання і якісного стану.
Вологість насіння – найважливіший і надійний фактор регулювання його життєдіяльності. Волога в насінні є середовищем, в якому відбуваються всі важливі процеси життєдіяльності. Сухе зерно дихає досить повільно.
Зерно середньої сухості дихає у 2 – 4 рази, вологе – в 4 – 8, а сире – у 20 – 30 разів інтенсивніше, ніж сухе.
Критична вологість для насіння пшениці, жита і ячменю становить 14,5 – 15,5%, для кукурудзи – 13 – 14%, проса – 12 – 13%, соняшнику – 7 – 9%.
Щоб уникнути ураження насіння мікроорганізмами, зберігати його потрібно при вологості нижче за критичну на 3 – 4%, а для олійних культур – на 2 – 3%.
Зниження температури значно послаблює інтенсивність дихання всіх живих компонентів зернової маси і сприяє збільшенню термінів її зберігання.
Інтенсивність і характер дихання насіння прямо залежать від складу газового середовища. При вільному доступі повітря до зернової маси підвищується інтенсивність його дихання, оскільки в міжзернових просторах вміст кисню достатній. У сухому зерні інтенсивність дихання незначна, тому його посівні якості зберігаються довше.
Інтенсивність дихання зернової маси залежить також від стану і якісних показників нсіння. Так, партія насіння, яка містить багато недозрілих зерен, пророслих, щуплих і давлених, менш стійка при зберіганні. На інтенсивність впливають і ботанічні особливості культури. Наприклад, насіння м’якої пшениці дихає інтенсивніше, ніж насіння твердої, а інтенсивність дихання насіння пшениці вища, ніж насіння гречки.
Тому найкраще зберігаються партії насіння, що знаходяться в стані зниженої життєдіяльності.
На довговічність насіння несприятливо діють коливання вологості повітря під час зберігання. З метою запобігання конденсації вологи на партії насіння відносна вологість зовнішнього повітря має бути не вище 60 – 70%.
Підсумовуючи вищевикладене, з метою запобігання втратам насіння при збиранні та доведенні його до посівних кондицій, необхідно суворо контролювати його якість при збиранні та на всіх етапах технологічного процесу у відповідності з наданими рекомендаціями.
Дані рекомендації мають лише інформаційний та роз’яснювальний характер.