Основні етапи здійснення польового оцінювання насінницьких посівів сільськогосподарських культур (остаточне інспектування)

Незабаром розпочнеться завершальний етап польового оцінювання насінницьких посівів ранніх зернових культур – остаточне інспектування. У статті ви можете ознайомитися з основними процедурами, які здійснюються агрономом-інспектором, та з документами, які складаються за результатами польового оцінювання.

Остаточне інспектування – польова перевірка насінницького посіву щодо рівня сортової чистоти (типовості), засмічення іншими видами рослин, ураження хворобами та ушкодження шкідниками.

Якщо за результатами попередньої перевірки насінницький посів підлягає остаточному інспектуванню, визначають розміри та кількість пробних ділянок і порядок їх розміщення у посіві.

Ділянки розміщують без вибору, але таким чином, щоб вони якомога повніше охоплювали усю площу посіву. Відступ від країв посіву в глибину повинен бути не меншим, ніж ширина захвату збирального агрегата. Розмір та параметри пробної ділянки повинні бути не меншими ніж 20м² і такими, що забезпечують якомога зручніше оцінювання рослин.

Кількість пробних ділянок на інспектованому посіві повинна бути не менше 10-ти, якщо його гранична площа не перевищує 50 гектарів. На кожні наступні повні чи неповні 10 гектарів, що перевищують цю площу, додатково виділяють одну пробну ділянку.

Якщо посів розміщено по різних попередниках чи на ґрунтах із різним явно вираженим ступенем родючості, його відповідно розбирають на окремі частини, кожну з яких апробують окремо.

Остаточне інспектування посівів проводять у фази розвитку рослин, коли проявляється найбільше сортовирізняльних ознак. Для пшениці, жита, тритикале, ячменю, вівса – це кінець воскової – початок повної стиглості зерна.

За оцінювання рослин на ділянках використовують офіційний опис сорту, а також результати ґрунтового контролю насіння, яким засіяно цей посів (якщо такі дані існують). Для прикладу візьмемо насінницький посів пшениці м’якої (озимої) сорт Квітка полів. Остаточне оцінювання здійснюється за 16-ма ознаками.

Проводячи оцінювання рослин, кожну пробну ділянку ретельно оглядають і підраховують окремо продуктивні стебла:

  • інших сортів та різновидів основної культури;
  • інших видів культурних рослин, насіння яких важко відокремлюється за очищення;
  • бур’янів, насіння яких важко відокремлюється від насіння основної культури за очищення;
  • основної культури, уражених хворобами;
  • основної культури, ушкоджених (заселених) шкідниками.

Для встановлення загальної кількості продуктивних стебел на пробній ділянці їх підраховують на одному погонному метрі рядка (типового для ділянки), враховуючи, крім основної культури, важковідокремлювану домішку.

Залежно від результатів польового інспектування посіву після обрахунку показників складають такі документи:

– акт польового оцінювання – якщо посів за всіма показниками визнано придатним на насінницькі цілі. На його підставі органом з оцінки відповідності видається сертифікат, що засвідчує сортові якості насіння;

– акт бракування посіву – якщо такий посів визнано непридатним (за будь якої причини) для використання урожаю з нього на насінницькі цілі і підлягає вибракуванню.

Посів вибраковують із числа насінницьких, якщо за проведення інспектування встановлено:

  • грубі порушення ведення насінницької документації та факти фальсифікації;
  • недотримання вимог щодо розміщення (попередник, просторова ізоляція, розмежування);
  • неможливість ідентифікації сорту;
  • наявність карантинних об’єктів;
  • невідповідність сортової чистоти (типовості) та інших показників, що визначаються у процесі польового інспектування, зазначеним вимогам;
  • наднормативну ураженість рослин інфекційними хворобами;
  • сильну пошкодженість (заселеність) шкідниками;
  • високу засміченість важковідокремлюваними бур’янами та культурними рослинами.