Ми все частіше купуємо різноманітні товари в інтернет-магазинах, а отже користуємося послугами поштових операторів та кур’єрських компаній. «Нова пошта», «Укрпошта», «Meest», «Делівері», «Інтайм» тощо, стрімко розвиваючись, розширюють різноманітність надаваних ними послуг, приваблюючи до себе все нових клієнтів – отримувачів послуг поштового зв’язку.
Відносно новою послугою стало впровадження поштовими операторами так званих поштоматів поруч із бізнес-центрами, великими магазинами, у відділеннях банків, навіть в під’їздах багатоповерхівок.
Поштомат або автоматизована поштова станція (нім. paketautomat) — електронний програмно-технічний комплекс з великою кількістю комірок, термінал самообслуговування, що призначений для автоматичних операцій прийому і видачі посилок: кур’єр доставляє посилку до поштомату, а отримувач її забирає у зручний для себе час. Поштомат виконує три основні функції: приймає посилку, короткостроково зберігає посилку, видає посилку. Також поштомат приймає гроші за посилку.
Принцип роботи поштоматів: кур’єр доставляє посилку та кладе її в камеру схову, а клієнт в зручний для себе час забирає її. Все просто: жодних документів, черг та графіку, тільки наявність мобільного телефону із встановленим застосунком. Безумовно зручно.
Але така зручність має і свою зворотну сторону!
Так, деякі недоброчесні представники бізнесу інтернет-магазинів, знаючи заздалегідь, що доставка їх товарів замовлена покупцем саме до поштомату, можуть використовувати оману для реалізації наявного в них відсотку пошкодженого, некомплектного товару тощо. На жаль, такі випадки трапляються і споживач може стикнутися з проявом нечесної підприємницької практики.
Отримавши в поштоматі посилку із таким товаром, покупець навряд чи залишиться задоволеним від такого придбання. Як наслідок, зіпсований настрій, розуміння того, що кошти, витрачені на купівлю товару, автоматично не повернуться і слід прикласти немало зусиль, щоб відстояти свої права та повернути гроші за товар із такими недоліками і чи взагалі це можливо?
Тепер час з’ясовувати відносини із продавцем такого товару.
Розглянемо, як врегульовані ці питання на законодавчому рівні.
Згідно з частиною 1 статті 2 Закону України «Про захист прав споживачів» №1023-ХІІ від 12.05.1991, із змінами (далі – Закон №1023) Законодавство про захист прав споживачів складається з цього Закону, Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та інших нормативно-правових актів, що містять положення про захист прав споживачів.
Правові наслідки передання некомплектного товару визначені статтею 684 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України). Відповідно до цієї статті:
- У разі передання некомплектного товару покупець має право вимагати від продавця за своїм вибором:
1) пропорційного зменшення ціни;
2) доукомплектування товару в розумний строк.
- Якщо продавець у розумний строк не доукомплектував товар, покупець має право за своїм вибором:
1) вимагати заміни некомплектного товару на комплектний;
2) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої грошової суми.
- Наслідки, передбачені частинами першою та другою цієї статті, застосовуються також у разі порушення продавцем обов’язку передати покупцеві комплект товару (стаття 683 цього Кодексу), якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов’язання.
Правові наслідки передання пошкодженого товару регулює стаття 668 ЦК України, відповідно до якої ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження товару переходить до покупця з моменту передання йому товару, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зауважимо, що спосіб отримання посилки із товаром за допомогою поштомату фактично унеможливлює здійснення перевірки її вмісту (огляду товару) до моменту її остаточного отримання адресатом (переходу права власності на товар до покупця), тобто нівелює реалізацію права споживача, визначеного частиною 4 статті 17 Закону №1023, на перевірку якості, безпеки, комплектності, міри, ваги та ціни продукції, що придбавається (замовляється). Та отримання покупцем товару з недоліками (некомплектного товару, пошкодженого товару тощо) поза межами процедури приймання-передання товару (наприклад, у відділенні поштового оператора) зумовлює необхідність доведення покупцем факту існування цих недоліків товару до моменту його отримання, в разі невизнання продавцем факту поставки некомплектного чи пошкодженого товару.
Так, відповідно до частини 1 статті 679 ЦК України продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець доведе, що вони виникли до передання товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту.
Доводити – підтверджувати істинність, правильність чого-небудь фактами, незаперечними доказами, доказувати, тобто йти до суду.
Згідно з частинами 1, 2 статті 76 Цивільного процесуального кодексу України (далі –
ЦПК України) доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:
1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності (частини 1, 2 статті 89 ЦПК України).
Таким чином, споживач, який користується зазначеною поштовою послугою, має усвідомлювати ризик отримання «кота в мішку» із поштомату та пов’язані із цим несприятливі правові наслідки у вигляді тягаря доказування в суді факту виникнення недоліків товару до його передання покупцеві.
Для можливості вирішення спірних питань в досудовому (претензійному) порядку, споживач має першочергово звернутися письмово за юридичною адресою місцезнаходження Продавця товару або його електронною адресою, з відповідною заявою про порушення його прав. В разі незадоволення законних вимог споживача продавцем товару – йдемо до суду за захистом своїх прав споживача та доводимо, що отриманий товар мав такі недоліки до моменту його отримання Вами в поштоматі.
Відповідно до статті 22 Закону №1023 захист прав споживачів, передбачених законодавством, здійснюється судом. При задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди. Споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов’язані з порушенням їх прав.
Отже, замовляємо доставку товару до поштомату, якщо:
- Ви довіряєте продавцю;
- товар не є технічно складним побутовим приладом, або складається з комплектуючих;
- Ви бажаєте перевірити вміст посилки (оглянути товар) до її отримання;
- ризик отримати посилку з невідповідним товаром є усвідомленим.
В інших випадках замовляйте доставку товару у відділення поштового оператора або кур’єром, що надасть Вам змогу у процесі приймання-передання товару відмовитись від його отримання в разі виявлення будь-яких недоліків або інших невідповідностей умовам договору (замовленню).