Ку-лихоманка: небезпечне зоонозне захворювання тварин і людей

опубліковано 30 Червня 2026 року

Ку-лихоманка — це інфекційне захворювання, яке спричиняє бактерія Coxiella burnetii. Хвороба належить до особливо небезпечних зоонозів, оскільки може передаватися від тварин до людини. Основними джерелами збудника є сільськогосподарські тварини — велика рогата худоба, вівці та кози.

У тварин збудник найчастіше локалізується в органах розмноження, плаценті, навколоплідних водах та виділеннях із статевих шляхів. Особливо небезпечними є періоди окоту, ягніння та отелення, коли в навколишнє середовище потрапляє велика кількість бактерій.

Людина може заразитися переважно повітряно-пиловим шляхом — під час контакту з інфікованими тваринами, приміщеннями, кормами або матеріалами після пологів. Також можливе зараження через вживання не пастеризованого молока та молочних продуктів.

У більшості випадків Ку-лихоманка у тварин перебігає без виражених клінічних ознак. Однак захворювання може призводити до:

  • абортів у вагітних тварин;
  • народження слабкого молодняку;
  • затримки посліду;
  • безпліддя;
  • зниження продуктивності.

Саме через прихований перебіг хвороба становить значну небезпеку та потребує лабораторного контролю.

У людини Ку-лихоманка може проявлятися як гостре інфекційне захворювання. Найчастіші симптоми:

  • підвищення температури тіла;
  • слабкість та головний біль;
  • біль у м’язах;
  • ознаки ураження дихальної системи;
  • у деяких випадках — ураження печінки або серцево-судинної системи.

Діагностика та профілактика

Виявлення Ку-лихоманки проводиться за допомогою лабораторних досліджень. Для контролю захворювання ветеринарні спеціалісти проводять відбір зразків біоматеріалу від тварин та направляють їх на дослідження.

З початку 2026 року спеціалістами Миколаївської обласної державної лікарні ветеринарної медицини відібрано 20 зразків від великої рогатої худоби та 25 – від дрібної рогатої худоби.

Основні заходи профілактики:

  • регулярний ветеринарний контроль поголів’я;
  • своєчасне виявлення та облік хворих тварин;
  • дотримання санітарних норм у господарствах;
  • правильна утилізація посліду та відходів після пологів тварин;
  • використання засобів індивідуального захисту під час роботи з тваринами;
  • вживання лише безпечних молочних продуктів.

Ку-лихоманка є прикладом захворювання, де тісна співпраця ветеринарної та медичної служб має важливе значення. Контроль здоров’я сільськогосподарських тварин, проведення лабораторного моніторингу та дотримання профілактичних заходів допомагають захистити як поголів’я, так і здоров’я людей.

Своєчасна діагностика та відповідальне ставлення до біобезпеки у господарствах є основою запобігання поширенню цього небезпечного захворювання.