Контроль за обігом насіння ГМО культур

У сучасному агропромисловому комплексі питання використання генетично модифікованих організмів (ГМО) набуло особливої актуальності. Зокрема, контроль за обігом насіння ГМО культур є критично важливим аспектом державного регулювання, який має на меті забезпечення продовольчої безпеки, захисту довкілля та дотримання прав споживачів.

ГМО – це будь-який організм, у якому генетичний матеріал було змінено за допомогою штучних прийомів перенесення генів, що не відбуваються в природних умовах.  Відомо, що традиційна селекція потребує багато часу, оскільки досягнення бажаних результатів можливе лише після кількох поколінь. Натомість ГМО-технології дають змогу отримати необхідні генетичні характеристики вже в поточному поколінні. Генна інженерія є точнішим і більш керованим методом, ніж селекція, де спадкові зміни відбуваються випадково серед тисяч генів. У випадку з ГМО зміни стосуються конкретних генів або груп генів.

Основною метою створення генетично модифікованих організмів є удосконалення корисних властивостей вихідного організму-донора з метою зниження вартості продукції у порівнянні з рослинами, що не зазнали генетичних змін.

Насамперед акцент робиться на таких якостях:

Стійкість до гербіцидів. Рослина, якій впроваджений відповідний ген, перестає бути чутливою до хімікатів, що використовуються для боротьби з бур’янами. Необхідність зробити рослини нечутливими до гербіцидів є одним з основних мотивів використання ГМО в сільському господарстві. Внаслідок цього поле звільняється від усіх зайвих рослин, тобто бур’янів, а культури, стійкі до гербіциду виживають. Це є основною візуальною ознакою можливого вирощування ГМ рослин аграріями.

Стійкість до шкідників. Комахи – одна з головних загроз засіяних полів. Гени з інсектицидними властивостями впроваджуються сільськогосподарським культурам, головним чином, кукурудзі, бавовнику і картоплі, з метою захисту безпосередньо від конкретних шкідників.

Стійкість до вірусів та грибів. Віруси та гриби викликають захворювання рослин, а значить, приносять збиток агровиробникам. Завдяки досягненням генної інженерії вдалося створити живі організми, стійкі до конкретних вірусів.

Стійкість до хвороб. Суттєвою загрозою пасльонових – картоплі та помідорів – є фітофтороз. Обробка рослин хімічними засобами негативно впливає і на людину, і на навколишнє середовище, тому були розроблені генномодифіковані сорти, нечутливі до гриба, а значить, захищені проти загрозливої хвороби.

Фітокорекція. Не всі генетично модифіковані рослини вирощуються в якості врожаю. Забруднений ґрунт та підземні води продовжують бути проблемою у всіх частинах світу.

Контролювати поширення ГМО-рослин досить складно. Опинившись у природному середовищі, вони можуть спричинити так зване генетичне забруднення. Модифіковані для стійкості до гербіцидів рослини здатні передавати свої гени диким видам, що загрожує появою «супербур’янів». Адже пилок може поширюватися на значні відстані за допомогою вітру, птахів або комах, запліднюючи споріднені види й передаючи їм модифіковану генетичну інформацію.

Виявлення ГМО в насінні, зерні та рослинах сільськогосподарських культур можлива лише шляхом проведення відбору зразків та їх подальшого аналізу в акредитованих лабораторіях, які здійснюють дослідження на наявність генетично модифікованих організмів у таких культурах.

При виявленні ГМО здійснюється утилізація насіння, зерна сільськогосподарських культур відповідно до Закону України «Про вилучення з обігу, переробку, утилізацію, знищення або подальше використання неякісної та небезпечної продукції», Порядку знищення насіння, яке не може бути використане на посів, продовольчі, кормові та інші цілі, та садивного матеріалу, який не може бути використаний для створення багаторічних насаджень або в інших цілях, затвердженим наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 20.12.2018 року № 613.

Вирощування генетично модифікованих культур в Україні не заборонено, але такі сорти підлягають обов’язковій реєстрації згідно Закону України «Про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні генетично модифікованих організмів». На сьогодні в Державному реєстрі сортів рослин, створених на основі ГМО не зареєстровано жодного сорту, а тому ввезення, продаж насіння та вирощування ГМО – культур є незаконним. До реєстрації використання ГМО сортів у «відкритій системі» (тобто при контакті з навколишнім середовищем, наприклад, на полі) можливе лише з метою випробовувань і на основі спеціального дозволу.

Щоб уникнути можливих проблем під час закупівлі насіннєвого матеріалу сільськогосподарських культур, слід обов’язково перевіряти наявність і чинність Сертифікатів, які підтверджують сортові та посівні якості насіння. Вся інформація в супровідних документах повинна точно відповідати даним, зазначеним на етикетках упаковок.

Головне управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області застерігає всіх сільгоспвиробників та суб`єктів насінництва і розсадництва від порушення вимог Закону України «Про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні генетично модифікованих організмів» (ст. 18) і прийнятих на його основі нормативно-правових актів, що тягне за собою цивільну, адміністративну, дисциплінарну або кримінальну відповідальність.

Відповідальність також несуть особи, які винні у:

– приховуванні або перекрученні інформації, що могло спричинити або спричинило загрозу життю та здоров’ю людини чи навколишньому природному середовищу;

– використанні незареєстрованих ГМО або продукції, отриманої з їх використанням (за винятком науково-дослідних цілей);

– недотриманні або порушенні вимог регламентів, санітарних норм і правил використання, транспортування, зберігання, реалізації ГМО.