До уваги споживачів медичних послуг!

опубліковано 15 Серпня 2026 року

Головне управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області (далі – Головне управління) інформує, що питання, пов’язані з якістю та кількістю надання медичних послуг, можливим завданням пацієнтові матеріальної чи моральної шкоди неякісною послугою, порушенням етичних стандартів персоналом медичного закладу під час проведення процедур, а також здійснення державного нагляду (контролю) у зазначеній сфері не належать до компетенції Головного управління.

Враховуючи, що окремі види правовідносин за участю споживачів регулюються спеціальними законами (наприклад, страхування, перевезення, фінансові, житлово-комунальні, медичні, телекомунікаційні послуги, послуги поштового зв’язку тощо), Закон України “Про захист прав споживачів” №1023-XII від 12.05.1991, – із змінами (далі – Закон №1023) застосовується в частині, не врегульованій спеціальним законом.

Проте, не всі права споживачів, визначені Законом №1023, підлягають захисту за допомогою Головного управління та належать до його компетенції.

Так, Головне управління має предметну компетенцію щодо товарів, робіт, побутових послуг, реклами, харчових продуктів, безпеки продукції, але не має повноважень щодо медичних послуг.

Здійснення медичної діяльності (практики) в Україні регулюється Законом України “Основи законодавства України про охорону здоров’я” №2801-XII від 19.11.1992, із змінами (далі – Закон №2801).

Відповідно до частини першої статті 3 Закону №2801, послуга з медичного обслуговування населення (медична послуга) – послуга, що надається пацієнту закладом охорони здоров’я або фізичною особою – підприємцем, яка зареєстрована та одержала в установленому законом порядку ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, та оплачується її замовником.

Ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики надає ліцензіатам Міністерство охорони здоров’я (далі – МОЗ).

Згідно з підпунктом 10 пункту 4 Положення про Міністерство охорони здоров’я України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 №267 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24 січня 2020 р. № 90), МОЗ відповідно до покладених на нього завдань у сфері охорони здоров’я: забезпечує в межах повноважень, передбачених законом, додержання закладами охорони здоров’я, підприємствами, установами та організаціями права громадян на охорону здоров’я та прав пацієнта; затверджує галузеві стандарти у сфері охорони здоров’я, зокрема клінічні протоколи і стандарти, здійснює контроль за їх дотриманням; здійснює ліцензування господарської діяльності з медичної практики, контроль за додержанням ліцензіатами вимог ліцензійних умов з медичної практики, контроль і нагляд за додержанням законодавства про охорону здоров’я та дотриманням галузевих стандартів медичного обслуговування, медичних матеріалів і технологій, тощо.

Відповідно до підпунктів 14; 15 пункту 13 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з медичної практики, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 2 березня 2016 р. № 285, ліцензіат зобов’язаний дотримуватися стандартів медичної допомоги (медичних стандартів), уніфікованих клінічних протоколів, затверджених Міністерством охорони здоров’я, надавати якісну та своєчасну медичну допомогу та медичні послуги пацієнтам.

Наказом Міністерства охорони здоров’я України від 28.09.2012 №752 визначено Порядок контролю якості медичної допомоги.

Отже, для можливості захисту Ваших прав пацієнта – споживача медичних послуг Ви маєте право звернутися письмово за належністю до Міністерства охорони здоров’я України на поштову адресу: 01601, м. Київ, вул. Грушевського, 7, або електронну адресу: moz@moz.gov.ua.

Особи, винні у порушенні законодавства про охорону здоров’я, несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність згідно із законодавством (стаття 80 Закону №2801).

Зауважимо, що відшкодування шкоди, завданої здоров’ю пацієнта, передбачає обов’язкове доведення факту неналежного лікування, що стало причиною матеріальних витрат і моральних страждань. Основним доказом у таких справах є висновок медичної експертизи, який підтверджує порушення стандартів медичної допомоги.

Електронна переписка, що містить обставини надання послуг, може бути використана як доказ у справі. Відповідно до статті 100 Цивільного процесуального Кодексу України (далі – ЦПК України), такі матеріали належать до електронних доказів і підлягають оцінці судом на загальних засадах доказування.

Відповідно до статті 22 Закону №1023 захист прав споживачів, передбачених законодавством, здійснюється судом. При задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди. Споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов’язані з порушенням їх прав.

У позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування, зазначає обставини, якими обґрунтовує свої вимоги, зазначає докази, що підтверджують вказані обставини. Позивач зобов’язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (копії наявних підтвердних документів, інші докази).

Вимоги до позовної заяви чітко визначені статтею 175 ЦПК України. Ця стаття є ключовою для правильного оформлення позову, і її дотримання – обов’язкова умова для відкриття провадження. Також детальну інформацію щодо подання позовної заяви можна отримати за телефоном 044 207 35 46 Єдиного Контакт-центру судової влади України.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог, тобто предметом доказування може бути факт отримання неналежного лікування, завдання цим шкоди здоров’ю, моральної шкоди, розмір понесених позивачем витрат на реабілітацію тощо.

Згідно з частинами першою, другою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності (частини 1, 2 статті 89 ЦПК України).

Згідно з частиною 5 статті 28 ЦПК України, позивачу в справах про захист прав споживачів надано право на свій розсуд пред’являти позов: за місцезнаходженням відповідача, за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору.

Попередньо отримати безоплатну первинну правничу допомогу можна за безкоштовним номером системи БПД: 0 800 213 103. Дзвінки зі стаціонарних та мобільних телефонів у межах України безкоштовні.

За наявності електронного цифрового підпису (ЕЦП), у особи є можливість подати позовну заяву до відповідного суду в електронній формі, зареєструвавшись в особистому кабінеті в підсистемі «Електронний суд». Офіційна електронна адреса «Електронного суду»: https://id.court.gov.ua.