Блутанг: небезпечне вірусне захворювання жуйних тварин

Блутанг: небезпечне вірусне захворювання жуйних тварин

Блутанг (катаральна лихоманка овець) — це інфекційне вірусне захворювання свійських і диких жуйних тварин, яке завдає значних економічних збитків тваринництву. Найбільш сприйнятливими до хвороби є вівці, проте вірус також може уражати велику рогату худобу, кіз та диких жуйних тварин.

Збудником хвороби є вірус блутангу, який передається через укуси кровосисних комах — мокреців роду Culicoides. Захворювання не передається безпосередньо від тварини до тварини та не становить небезпеки для людини.

Характерною ознакою тяжкого перебігу захворювання є синюшність язика, через що хвороба отримала назву «блутанг» («синій язик»).

Інкубаційний період триває від 5 до 20 діб.

У хворих тварин можуть спостерігатися:

• підвищення температури тіла до 40–42°С;
• пригнічення та втрата апетиту;
• почервоніння і набряк слизових оболонок ротової порожнини;
• рясна слинотеча;
• виділення з носа;
• набряк губ, язика та голови;
• кульгавість;
• виснаження.

Для недопущення занесення та поширення блутангу власникам тварин необхідно:

• регулярно проводити клінічний огляд поголів’я;
• захищати тварин від укусів комах-переносників;
• утримувати територію господарств у належному санітарному стані;
• здійснювати карантинування новоприбулих тварин;
• дотримуватися ветеринарно-санітарних вимог при переміщенні тварин;
• своєчасно повідомляти ветеринарних спеціалістів про випадки захворювання або загибелі тварин.

У разі появи у тварин ознак, схожих на блутанг, власникам необхідно негайно звернутися до установ державної ветеринарної медицини.

Своєчасне виявлення хвороби та проведення необхідних протиепізоотичних заходів дозволяє запобігти її поширенню та мінімізувати економічні збитки.

Протягом 2026 року спеціалістами Миколаївської обласної державної лікарні ветеринарної медицини відібрано по 25 проб сироватки крові від ВРХ та ДРХ для дослідження в Миколаївській регіональній державній лабораторії Держпродспоживслужби.

Дотримання ветеринарно-санітарних вимог, постійний моніторинг стану здоров’я тварин і контроль чисельності комах-переносників є основою профілактики блутангу та збереження епізоотичного благополуччя господарств.