Мова без бар’єрів — це насамперед про повагу та точність. Навіть звичні слова чи вислови можуть непомітно формувати упередження або знецінювати досвід людини. Саме тому важливо використовувати коректні формулювання, коли йдеться про особливості сприйняття.

 Правильно:

 – Людина з порушенням сприйняття кольору.

 Неправильно:

 – Дальтонік.

 Термін «дальтонік» сьогодні часто використовується в побуті в зневажливому або іронічному контексті. Нерідко так можуть назвати людину, яка просто помилилася чи переплутала кольори, навіть не маючи відповідного порушення сприйняття.

 Подібні висловлювання формують стереотипи та можуть знецінювати досвід людей, які справді мають особливості сприйняття кольору.

Крім того, слово «дальтонік» фактично зводить людину до її особливості, тоді як у безбар’єрній комунікації важливо спочатку бачити людину, а не характеристику чи діагноз.

 Якщо є потреба згадати про таку особливість, варто використовувати нейтральне та описове формулювання — «людина з порушенням сприйняття кольору». Таке визначення:

 –  є коректним і поважним;

  – не містить негативного або зневажливого відтінку;

 – описує особливість, а не визначає людину через неї.

Водночас важливо пам’ятати: у більшості ситуацій акцентувати на цьому взагалі не потрібно, якщо це не має прямого значення для контексту.

 Коректна комунікація починається з простого правила: спочатку людина — потім особливість, якщо її взагалі доречно згадувати.