Заходи боротьби з хлібною жужелицею

Хлібна жужелиця (хлібний турун) на озимому полі – найбільш небезпечний шкідник. Період її шкодочинності співпадає з найбільш вразливими фазами розвитку озимих культур і, в першу чергу, озимої пшениці.

         Безконтрольне її розмноження приводить до значних пошкоджень рослин і пересіву, особливо при розміщенні озимих культур по стерньових попередниках. Умови, що складаються на таких посівах, найбільш сприятливі для розвитку хлібної жужелиці.

         Хлібна жужелиця – типовий абориген південної степової зони з чітко вираженою пристосованістю до засушливого і жаркого клімату.

         Цикл розвитку від яйця до дорослої комахи проходить в ґрунті за один рік. Але живляться жуки і личинки наземними частинами рослин.

         Відродження жуків і вихід їх на поверхню ґрунту збігається з наливом і достиганням зерна озимої пшениці. Живляться в ранні ранкові, вечірні години і вночі на колосі зернівками, що наливаються, обгризаючи їх частково або поїдаючи повністю.

         Період літньої діапаузи, у яку жуки впадають при підвищення температурного режиму, триває близько 20-50 днів. З випаданням опадів і пониженням температури у другій половині серпня – вересні жуки з’являються на поверхні ґрунту і концентруються на тих полях, де при збиранні були втрати зерна і де з’явилось більше сходів падалиці злаків.

         Парування і період відкладання яєць самками розтягнутий і проходить з кінця серпня, у вересні, а при сприятливій погоді і в жовтні.

Самка відкладає білі, завбільшки з просяне зерно, яйця в грунт на глибину 5-7 до 10 см при оптимальній вологості, а в сухий грунт – на глибину 15-20 см по одному яйцю в маленьку камеру, яку вона влаштовує за допомогою яйцекладу. В середньому самка відкладає 80-100, максимум до 250 яєць. Після відкладання яєць жуки гинуть.

         Ембріональний розвиток відкладених яєць, в залежності від середньодобових температур, триває близько 9-25 днів.

 лич

 Після відродження, активно рухатись і живитися рослинами личинки починають через 1-2 тижні. В своєму розвитку вони проходять три віки. Живуть у верхньому шарі грунту в нірці поряд з кормовими рослинами. З настанням темного періоду доби виповзають із сховища і живляться листями рослини. Для живлення вдень личинки втягують листя в нірку. Пошкоджені листки  мають пожований, схожий  на мочалку  вигляд. Після закінчення живлення на одній рослині, личинки переходять до іншої.

лич1

        При зниженні температури до 0°С личинки припиняють живитися і переміщуються для зимівлі у більш глибокий шар. Зимують, в основному, личинки II та III віків. У роки з засушливим літом і осіннім періодом розвиток личинок проходить пізніше і зимують, в більшості, личинки І та II віків. В теплі зими личинки іноді продовжують пошкоджувати рослини під час тривалих відлиг.

         Весною личинки відновлюють живлення при середньодобовій температурі повітря + 9-10°С. Пошкодження рослин у весняний період продовжується до середини травня.

         Закінчуючи свій розвиток, личинка входить в грунт на глибину 15-18 см, де через два тижні вона перетворюється на жука.

         Шкодочинність. Пошкоджують посіви жуки і личинки. Однак, основну шкоду посівам озимих культур наносять личинки. Ступінь пошкодження озимини залежить від чисельності личинок і характеру заселення ними посівів, їх віку, стану посівів і погодних умов.

         В місцях скупчення шкідника сходи зріджуються, з’являються плішини, що нерідко призводить до підсіву або пересіву озимих культур.

         Збільшенню чисельності шкідника сприяють:

  • посів озимих культур по стерньовому попереднику;
  • втрати зерна при збиранні, наявність сходів падалиці. В цьому випадку жуки розселяються і відкладають яйця по всьому полю, що приводить до суцільного заселення його личинками;
  • випадання опадів і помірна температура у другій половині літа. Такі умови найбільш сприятливі для виживання жуків жужелиці. А наявність опадів в період відкладання яєць в кінці серпня і вересні дозволяє відродженим личинкам живитися озиминою 80-100 і більше днів.

Враховуючи біологічні особливості шкідника та його чисельність, за наявності опадів протягом вересня-жовтня, прогнозується збільшення чисельності і подальшої шкодочинності личинок у посівах озимої пшениці та озимого ячменю.

         Для попередження пошкодження рослин озимих зернових культур на ранніх етапах їх розвитку, потрібно передбачити проведення передпосівної обробки насіння дозволеними протруювачами інсектицидної дії.

За відсутності передпосівної обробки, або вразі втрати токсичності протруйника, проводять обприскування посівів дозволенними інсектицидами:

  • у фазу сходів – за наявності 1-2 личинки на кв. м;
  • у фазу третього листка-кущіння – за наявності 2-3 личинок на кв. м.

За осередкового характеру заселення, що встановлюється проведенням обстежень, можна провести обприскування лише крайових смуг (100-150 м) або вибірково в осередках підвищеної чисельності шкідника.

При проведенні захисних обробок слід використовувати пестициди згідно «Переліку пестицидів та агрохімікатів дозволених до використання в Україні», з дотриманням регламентів їх застосування.

Під час проведення захисних заходів потрібно дотримуватися правил техніки безпеки та керуватися Державними санітарними правилами ДСП 8.8.1.2.001-98 «Транспортування, зберігання та застосування пестицидів у народному господарстві».