Спеціалістами відділу ринкового та метрологічного нагляду управління захисту споживачів головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області в березні 2017 року були проведені лекції

   Спеціалістами відділу ринкового та метрологічного нагляду управління захисту споживачів головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області в березні 2017 року були проведені лекції у наступних торгівельних мережах міста Миколаєва: ТОВ «Метро Кеш енд Кері Україна» (торгівельний центр «Метро»), ТОВ «Новострой-Люкс» (магазин 33 М2 ), ТОВ «Макси Трейд» (магазин 33м2 ), ТОВ «Стиль Д» (магазин «Простор») та ФОП Павлюкова О.М.

P70314-110905

Дані інформаційні заходи систематично проводяться у суб’єктів господарювання.

Питання які на них висвітлюються стосуються роз’яснення вимог законодавства щодо здійснення державного ринкового нагляду та основних його принципів. Законодавство України про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції складається з цього Закону, Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції», «Про технічні регламенти та оцінку відповідності», нормативно-правових актів, що регулюють відносини в цій сфері, у тому числі технічних регламентів. Постановою Кабінету Міністрів України №573 затверджено перелік органів державного ринкового нагляду та сфер їх відповідальності.. В цілому, ограни ринкового нагляду становлять єдину систему. Сфери відповідальності органів ринкового нагляду включають види продукції, що є об’єктами технічних регламентів, і можуть включати види продукції, що не є об’єктами технічних регламентів. Метою здійснення ринкового нагляду є вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів з відповідним інформуванням про це громадськості щодо продукції, яка при її використанні за призначенням або за обґрунтовано передбачуваних умов і при належному встановлені та технічному обслуговуванні становить загрозу суспільним інтересам чи яка в інший спосіб не відповідає встановленим вимогам Відповідно до вимог нормативно-правових документів, суб’єкти господарювання зобов’язані вводити в обіг лише безпечну продукцію. Що таке безпечна нехарчова продукція (далі – продукція)? Це будь-яка продукція, що за звичайних або обґрунтовано передбачуваних умов використання (у тому числі щодо строку служби та введення в експлуатацію вимог стосовно встановлення і технічного обслуговування) не становить жодного ризику чи становить лише мінімальні ризики, зумовлені використанням такої продукції, які вважаються прийнятними і не створюють загрози суспільним інтересам. Доказом безпечності продукції є її відповідність національним стандартам, що гармонізовані з відповідними європейськими стандартними. Постанова КМУ від 30 грудня 2015 року №1184 «Про затвердження форми, опису знака відповідності технічним регламентам, правил та умов його нанесення» визначає правила застосування знака відповідності технічним регламентам та передбачає наступне:

знак відповідності технічним регламентам (далі – знак відповідності) засвідчує відповідність позначеної ним продукції вимогам технічних регламентів, які поширюються на неї; – знак відповідності наноситься лише на ті види продукції, опис яких міститься в технічних регламентах. При цьому нанесення знака відповідності є обов’язковим;

– у разі підтвердження відповідності продукції, призначеним органом з оцінки відповідності поряд зі знаком відповідності наноситься ідентифікаційний номер цього органу згідно з державним реєстром таких органів;

–знак відповідності наноситься на продукцію безпосередньо її виробниками, якщо інше не передбачено відповідним технічним регламентом;

– наноситься на виріб і/або етикетку, тару, пакування, експлуатаційну та товаросупровідну документацію тощо, якщо інше не передбачено відповідним технічним регламентом.

Місце і спосіб нанесення (друкування, наклеювання, гравірування, травлення, штампування, лиття тощо) знаку відповідності визначається виробником продукції. Деякими технічними регламентами передбачено, що під час проведення оцінки відповідності виробник або його уповноважена особа чи постачальник складає декларацію відповідності та маркує кожен виріб знаком відповідності технічним регламентам. Ринковий нагляд здійснюється відповідно до секторальних планів ринкового нагляду, які щорічно затверджуються органами ринкового нагляду відповідно до сфер їх відповідальності. Секторальні плани складаються з плану здійснення заходів ринкового нагляду. Органи ринкового нагляду проводять планові та позапланові перевірки характеристик продукції. Також перевірка характеристик продукції може бути невиїзною (за місцезнаходженням органу ринкового нагляду) або виїзною (за місцем розташування субьекта господарювання). У разі потреби органи ринкового нагляду для перевірки характеристик продукції можуть поєднувати невиїзні та виїзні перевірки. Під час таких перевірок перевіряються характеристики лише того виду продукції, що є предметом перевірки. При цьому варто звернути увагу підприємців на те, що перевіряється не суб’єкт господарювання, а характеристики продукції, що вводиться (розповсюджується, виробляється, імпортується) ними в обіг. Посадовими особами органу ринкового нагляду постійно вживаються заходи щодо налагодження співпраці з суб’єктами господарювання стосовно запобігання виникненню ризиків, які становить продукція, надана цими суб’єктами господарювання на ринку, та приведення даної продукції відповідно до встановлених вимог. Під час перевірок характеристик продукції перевірці підлягають: – декларація про відповідність; – супровідна документація, що додається до відповідної продукції (включаючи інструкцію щодо користування продукцією); – загальний опис продукції та схема (креслення) конструкції виробу, а також повний склад технічної документації на відповідну продукцію, передбачений технічним регламентом; –– висновки експертиз і протоколи випробувань зразків відповідної продукції, відібраних (узятих) у межах здійснення ринкового нагляду і контролю продукції; – документи, що дозволяють відстежити походження відповідної продукції та її подальший обіг (договори, товарно-супровідна документація тощо); – документи і матеріали щодо стану виконання суб’єктом господарювання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, у тому числі в межах моніторингу дій суб’єктів господарювання, що вживаються ними для вилучення відповідної продукції з обігу і/або її відкликання; – повідомлення й інша інформація, надана суб’єктами господарювання, митними органами, органами з оцінки відповідності; – інші документи та матеріали, звернення, одержані органами ринкового нагляду відповідно до положень цього Закону та Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції».

Під час здійснення ринкового нагляду та контролю продукції суб’єкти господарювання мають право:

– вимагати від посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд, додержання вимог законодавства;

– перевіряти наявність у посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд, наявність службових посвідчень;

– одержувати від посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд, копії посвідчень (направлень) на проведення перевірок та не допускати їх до проведення перевірок, якщо вони не надали копії таких документів;

– бути присутніми під час здійснення всіх заходів ринкового нагляду;

– одержувати у встановленому порядку від органів ринкового нагляду необхідну, доступну і достовірну інформацію про результати ринкового нагляду;

– вимагати від посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд продукції, забезпечення конфіденційності будь-якої інформації, одержаної під час здійснення ринкового нагляду, крім випадків, визначених законодавством України про ринковий нагляд та іншими законами України;

– оскаржувати у встановленому законом порядку будь-які рішення, приписи, дії і бездіяльність органів ринкового нагляду та їх посадових осіб;

– вживати за власною ініціативою заходи щодо запобігання й уникнення ризиків, які становить продукція, що надається ними на ринку, забезпечення відповідності цієї продукції встановленим вимогам і усунення порушень.

Суб’єкти господарювання за порушення Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» та Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність. Відповідальність за порушення встановлюється цими й іншими законами України. До суб’єктів господарювання застосовуються штрафні санкції залежно від вчиненого ними порушення.