Рекомендації по зберіганню насіння

Зберігання насіння є завершальним етапом технологічного процесу виробництва насіння. Високу врожайність можливо отримати лише при використанні здорового високоякісного насіння. Насіння до сівби потрібно зберігати в умовах, які б забезпечили його високу енергію проростання, високу схожість, запобігти видовому і сортовому  засміченню та розповсюдженню хвороб і шкідників. Тому потрібно дотримуватися певних умов і спеціального режиму зберігання.

На зберігання закладають добре розвинене насіння, здорове, не травмоване, яке вирощене на високому агрофоні та зібране без порушення технології, із вологістю, що не перевищує максимальні показники передбачені державними стандартами.

Сховища, в яких зберігається насіння, повинні бути критими та сухими, очищеними та знезараженими від комірних шкідників. Їх періодично потрібно провітрювати, використовуючи активне і пасивне вентилювання.

Проведення післязбиральної доробки насіннєвого матеріалу в якомога коротші терміни після збирання є важливим чинником при зберіганні насіння. Своєчасне доведення його до посівних кондицій дає змогу попередити такі явища, як самозігрівання та проростання насіння, зменшити ураженість мікроорганізмами та шкідниками. Особливої уваги  потребує насіння,  під час збирання якого випадали дощі, тому що вони викликають так зване вторинне зволоження, що призводить до зменшення стійкості насіння в період зберігання. Таке зволоження за умов високої температури сприяє розмноженню мікроорганізмів. При очищенні слід надавати перевагу застосуванню сучасних зерноочисних та зерносушильних комплексів, під час роботи яких менше травмується насіння.

Найважливішим фактором зберігання насіння є його вологість і температура. Аби запобігти самозігріванню, проростанню та розвитку шкідників  і шкідливих мікроорганізмів, слід застосувати раціональні способи його розміщення у сховищах, підтримувати оптимальний режим зберігання і постійно спостерігати за ним. Оскільки основною причиною низької схожості насіння є високий вміст у ньому вологи, під час зберігання потрібно систематично вимірювати його вологість. Для тривалого зберігання слід використовувати насіння з вологістю на 2-3% нижчою від критичної.   Температура в насіннєвій масі повинна бути нижчою ніж температура приміщення де воно зберігається. Її визначають за допомогою термоштанг і електротермометрів у різних місцях площі і висоти насипу насіння. При висоті насипу більше ніж 1,5 м температуру визначають на трьох рівнях: 30-50 см від поверхні, у середній частині і внизу. Періодичність визначення температури насіння залежить від його стану.

Важливу роль відіграє також спосіб зберігання насіння. Під час збереження насипом треба вдаватися до заходів  щодо випадкового змішування насіння, для цього засіки залишають незаповненими до верхнього шару на 15-20 см. Засіки не повинні торкатися зовнішніх стінок складу (відстань не менше 50 см) для уникнення конденсації вологи. Висота насипу чи штабелів установлюється в залежності від культури, вологості, температури та пори року. При зберіганні насипом висота бурту не повинна перевищувати: для олійних – 1,5 м, інших культур – 2 м. Також при зберіганні необхідно запобігати видовому та сортовому засміченню. Для цього складають план розміщення насіння в насіннєсховищах. Не можна розміщувати в сусідніх засіках насіння яке важко відокремити таких культур як пшениця і ячмінь, жито і пшениця, ячмінь і овес, а також насіння різних сортів. Кожну партію насіння упаковану в мішки, укладають окремим штабелем, на настилах або піддонах, віддалених від підлоги не менше ніж на 15 см, а від стіни 70 см. Розміри штабелів та відстань між ними повинні сприяти відбору проб насіння з будь якого місця і проведенню технологічних операцій.

Усі партії добазового та базового насіння незалежно від призначення, а також партії сертифікованого насіння першої генерації, призначені для реалізації, підлягають обов’язковому пакуванню та маркуванню. Партії сертифікованого насіння нижчих генерацій, які призначені для реалізації, допускається зберігати без пакування (у засіках, буртах), але з обов’язковим маркуванням. Упаковки, призначені для зберігання насіння, повинні бути цілими, міцними, чистими, сухими і знезараженими від шкідників і збудників хвороб. Для пакування насіння, призначеного для реалізації, використовують лише нові упаковки.

Важливим елементом контролю зберігання насіння є його перевірка в акредитованих лабораторіях та отримання Сертифікату, що засвідчує посівні якості насіння. Перед закінченням терміну дії Сертифікату, обов’язковою є повторна сертифікація насіння з отриманням нового Сертифікату. Облік насіння, його рух та якість відображають у «Шнуровій книзі обліку насіння» встановленої форми. Записи в ній повинні відповідати сортовим і насіннєвим документам та даним бухгалтерського обліку.