Радіаційно-гігієнічний контроль у будівництві

1

Радіоактивність будівельних матеріалів створює як зовнішнє, так і внутрішнє опромінення людей.

Зовнішнє опромінення безпосередньо залежить від величини активності будівельного матеріалу і створюється за рахунок опромінювання радіонуклідами радію-226, торію-232, калію-40, які містяться в цьому матеріалі. Внутрішнє опромінення обумовлене попаданням в організм людини через органи дихання радіоактивного газу радону-222 і продуктів його розпаду.

Довготривала дія радону і торону суттєво збільшує ризик онкологічних захворювань легень. Від раку легень, що пов’язано з цими газами, щорічно вмирає 30-60 тис. людей. Згідно даних літератури серед причин, які викликають рак легенів, доля радону і торону складає приблизно 70%.

Згідно діючих нормативних документів контроль впливу радіоактивних речовин в будівельній галузі здійснюється за декількома параметрами:

- ефективна питома активність природних радіонуклідів в будівельних матеріалах і в мінеральній будівельній сировині;

- потужність поглиненої в повітрі дози гамма-випромінювання в приміщеннях будівель і споруд;

- середньорічна еквівалентна рівноважна об’ємна активність радону-222 і торона в повітрі приміщень.

Всі будівельні матеріали згідно Норм радіаційної безпеки України (НРБУ-97), за величиною ефективної питомої активності природних радіонуклідів і можливості їх використання в будівництві поділяються на чотири класи:

I клас – ефективна питома активність природних радіонуклідів складає не більше 370 Бк/кг. Такі будівельні матеріали можуть використовуватись для всіх видів будівництва без обмежень.

II клас – ефективна питома активність природних радіонуклідів складає 370-740 Бк/кг. Такі будівельні матеріали можуть використовуватись для дорожнього та промислового будівництва в межах населених пунктів.

III клас – ефективна питома активність природних радіонуклідів складає 740 – 1350 Бк/кг. Такі будівельні матеріали можуть використовуватись в межах населених пунктів для будівництва підземних споруд, а також поза населеними пунктами для будівництва доріг, гребель та ін..

IV клас – ефективна питома активність природних радіонуклідів перевищує 1350 Бк/кг. На використання таких будівельних матеріалів у кожному конкретному випадку потрібен дозвіл Міністерства охорони здоров’я України.

Зовнішнє опромінення в приміщеннях створюється за рахунок гамма – випромінюючих природних радіонуклідів, що містяться в будівельних матеріалах. При цьому чим більше вміст цих радіонуклідів, тим вищі рівні гамма- випромінювання.

Згідно чинних нормативів (НРБУ-97) в існуючих будинках та спорудах з постійним перебуванням людей потужність поглиненої дози гамма – випромінювання в повітрі приміщень не повинна перевищувати 0,44 мкГр/год або 50 мкР/год.

При введенні будівельних об’єктів в експлуатацію, де передбачено постійне перебування людей, потужність поглиненої дози гамма – випромінювання в повітрі не повинна перевищувати 0,28 мкГр/год або 30 мкР/год.

Вказані рівні гамма – випромінювання включають і природну компоненту.

2

 

Внутрішнє опромінення людей, що мешкають в будівлях, як було зазначено вище, визначається радоном – 222 і продуктами його розпаду. Радон – 222, що є продуктом розпаду радія – 226, дифундує із будівельних конструкцій в повітря житлових і виробничих приміщень і разом з продуктами його розпаду при диханні потрапляє в легені, опромінюючи легеневу тканину.

Згідно чинного законодавства регламентується середньорічна еквівалентна рівноважна об’ємна активність радону. Нормами радіаційної безпеки України встановлені нормативи вмісту радону – 222 і торону – 220 в повітрі приміщень. У випадку, коли будівля або споруда вводяться в експлуатацію після закінчення будівництва або реконструкції, допустимий вміст радону – 222 в повітрі приміщень складає 50 Бк/м³, а для торону – 220 – 3 Бк/м³. Для існуючих будівель і споруд рівень вмісту радону – 222 в повітрі існуючих будівель і споруд рівень вмісту радону – 222 не повинен перевищувати 100 Бк/м³, а торона – 6 Бк/м³.

3

Слід зазначити, що допустимі рівні радону – 222 в повітрі приміщень в Україні значно жорсткіші, ніж в країнах Європи. Так, Міжнародна Комісія з радіаційного захисту пропонує в якості допустимої величину 600 м³.