Питання сучасного підходу до контролю за дотриманням санітарного та епідеміологічного благополуччя населення та заходів, направлених на профілактику інфекційних хвороб

Центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення є Кабінет Міністрів України.

У 2014 році вийшла Постанова Кабінету Міністрів  України  «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» (№ 442 від 10 вересня 2014 року), згідно якої, в тому числі, реформована санітарно-епідеміологічна служба.

Функції щодо нагляду (контролю) за дотриманням законодавства в сфері санітарного та епідеміологічного благополуччя населення надані органам Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів. Територіальні органи Держпродспоживслужби утворені постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 року № 1092.

Відповідно до покладених на Держпродспоживслужбу завдань у сфері державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства Управління:

  • реалізує державну політику в сфері санітарного законодавства;
  • здійснює державний санітарно-епідеміологічний нагляд за додержанням підприємствами, установами, організаціями всіх форм власності та громадянами державних санітарних норм і правил, гігієнічних нормативів і регламентів безпечного виробництва, транспортування, зберігання, застосування пестицидів і агрохімікатів, за вмістом залишкової кількості пестицидів і агрохімікатів у харчових продуктах та продовольчій сировині, зокрема імпортованих лікарських травах, водних об’єктах, воді, що використовується для господарсько-питного постачання, купання, спортивних занять, організованого відпочинку та з лікувальною метою, лікувальних грязях, ґрунтах, на землях населених пунктів, оздоровчого та рекреаційного призначення;
  • забезпечує проведення профілактичних і протиепідемічних заходів щодо охорони в межах компетенції території України від проникнення хвороб людей; здійснює в межах компетенції контроль за факторами середовища життєдіяльності людини, що мають шкідливий вплив на здоров’я населення;
  • здійснює у межах компетенції контроль за усуненням причин і умов виникнення та поширення інфекційних, масових неінфекційних захворювань, отруєнь та радіаційних уражень людей; бере участь у проведенні санітарно-епідеміологічних розслідувань, спрямованих на виявлення причин та умов, що призводять до виникнення і поширення інфекційних хвороб, у тому числі через харчові продукти, групових та індивідуальних харчових отруєнь, масових неінфекційних захворювань (отруєнь) та радіаційних уражень, випадків порушення норм радіаційної безпеки, санітарних правил роботи з радіоактивними речовинами, іншими джерелами іонізуючих випромінювань, та вживає заходів щодо їх усунення відповідно до законодавства.

Функції нагляду ( спостереження) за санітарно-епідемічним станом відповідних територій  надані Державним установам Міністерства охорони здоров’я України, які забезпечують постійний моніторинг, аналіз та прогнозування епідемічної ситуації, показників здоров’я населення на відповідній території, проводять реєстрацію та державний облік інфекційних захворювань, отруєнь, масових неінфекційних захворювань, організують та проводять за участю територіальних органів Держпродспоживслужби комплексне розслідування причин і умов виникнення епідемій, спалахів та групових інфекційних хвороб, кожного випадку особливо небезпечних інфекційних хвороб, ботулізму, отруєнь грибами, масових неінфекційних захворювань з метою встановлення причин їх виникнення, факторів передачі інфекції.

За результатами комплексних заходів територіальні служби Держпрдспоживслужби, державні установи Міністерства охорони здоров’я надають органам місцевої влади пропозиції щодо реалізації заходів спрямованих на профілактику та зниження рівня інфекційних хвороб та поліпшення епідемічної ситуації.

З набуттям чинності змін  № 2621-VIII від 22.11.2018  до Закону  України «Про місцеве самоврядування в Україні»  поширені функції органів місцевої влади в реалізації заходів на забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення.

Так згідно Закону  України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: забезпечення населення питною водою гарантованої якості  ,вирішення питань збирання, транспортування, утилізації та знешкодження побутових відходів, знешкодження та захоронення трупів тварин; організація благоустрою населених пунктів, залучення на договірних засадах з цією метою коштів, трудових і матеріально-технічних ресурсів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також населення; здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян; забезпечення утримання в належному стані кладовищ, інших місць поховання та їх охорони; затвердження схем санітарного очищення населених пунктів та впровадження систем роздільного збирання побутових відходів; затвердження норм надання послуг з вивезення побутових відходів та інше.

Місцеве самоврядування в Україні – це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади – жителів села чи добровільного об’єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста – самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.