Післязбиральна обробка насіння

Правильна обробка зібраного зерна дозволить виділити якісний матеріал від нетоварного та зменшити втрати вже під час зберігання великих партій.

Склад та кількість домішок у партіях зерна можуть бути різними, їх вміст залежить від рівня агротехніки, способів та техніки збирання врожаю, наступної обробки зернових мас та правильності поводження з ними.

Домішки бувають рослинного, тваринного і мінерального походження. Кожна з цих груп складається з різних об’єктів, які по-різному впливають на можливість використання партії та якість продуктів, що з них виробляються. Тому дуже важливо вивчати склад домішок, класифікувати і нормувати їх вміст за видами.

Післязбиральна обробка насіння повинна передбачати очищення, сортування та сушіння.

Засміченість зерна негативно впливає на якість продуктів переробки. Зернова домішка включає неповноцінне зерно основної культури: сильно недорозвинене — щупле,  проросле, бите, ушкоджене шкідниками, стемніле під час самозігрівання чи сушіння. У пшениці сюди ж відносять зерна, ушкоджені клопом-черепашкою. У плівчастих культур — звільнені від квіткової плівки зерна, сильно подрібнюються під час переробки основної маси. Зерна інших культурних рослин при оцінці можуть потрапляти як у зернову домішку, так і в бур’янисту.

Під час оцінки зерна насіння бур’янів підрозділяють на кілька груп: легко і важко відокремлювані, з неприємним запахом та отруйні. Легко відокремлюються від більшості культур насіння волошки польової, пирію, берізки польової тощо; важче — насіння вівсюга польового від вівса, пшениці від жита, дикої редьки та татарської гречки від гречки посівної та пшениці, плоскухи від проса. До бур’янів із неприємним запахом відносять полин, буркун, дику цибулю та часник тощо.

Особливо небажаною є наявність насіння отруйних бур’янів, до яких відносять кукіль, котрому притаманні гіркий смак та наркотична дія; гірчак, в’язіль, дурман, геліотроп опушений та інші. До шкідливої бур’янистої домішки відносять також отруйні грибкові захворювання культурних рослин — сажку та ріжок. Сажка уражує більшість злаків. Спори гриба мають неприємний оселедцевий запах. Вміст у зерні сажки суворо обмежується, якщо її виявлено, то зерно зберігається та переробляється окремо. Ріжок найчастіше пошкоджує жито, значно рідше інші злаки і зустрічається у вигляді склероцій чорно-фіолетового кольору, що містять лізергінову кислоту та її похідні, які володіють сильною судинозвужувальною дією.

Очищення зерна проводиться на повітряно-ситових машинах або комбінованих, у трієрах, магнітних сепараторах, а за потреби на інших машинах.

Технологію сепарування зерна розробляють з урахуванням підбору відповідного обладнання, яке забезпечує найбільшу ефективність очищення залежно від складу і характеру домішок у зерні, технологічних норм продуктивності обладнання. Свіжозібране зерно, яке надійшло з поля, спочатку очищують від сміттєвих та зернових домішок. Першочергове очищення потрібно передбачати для зерна, яке має вищу за обмежувальні кондиції засміченість, самозігрівається, заражене шкідниками хлібних запасів, а також для зерна, яке засмічене домішками, що надають йому невластивого запаху.

Первинній очистці піддають насіння вологістю не більше 18% із вмістом домішок бур’янів близько 8%. При цьому вихідний матеріал розділяють на три фракції: насіння, фуражні відходи крупні, легкі і мілкі домішки. Вміст повноцінного насіння у фуражних відходах, крупних і легких домішках не повинен перевищувати 1,5, а в мілких домішках — 0,05% від маси повноцінного насіння у вихідному матеріалі.

Насіннєвий матеріал після первинної очистки при трієруванні розділяють на дві або три фракції, залежно від вмісту в ньому довгих і коротких домішок. Вміст повноцінного насіння у відходах не повинен перевищувати 3% від їх маси у вихідному матеріалі.

Вторинному очищенню піддають насіннєвий матеріал з вологістю до 18% і вмістом домішок до 8%, у т. ч. бур’янів — 3%, при цьому вихідний матеріал розділяють на чотири фракції: насіння, фуражні і легкі відходи, крупні та мілкі домішки. Насіння після очистки не повинно мати домішок більше 1%, у т. ч. близько 10 насінин інших рослин на 1 кг маси. Вміст повноцінного насіння у повітряних відходах, крупних і дрібних домішках не повинно перевищувати 1% від їх маси у вихідному матеріалі.

Всі роботи з очищення насіння, сушіння, зберігання до моменту його використання проводяться під технологічним контролем, що забезпечує відповідність показників насіння відповідно до вимог Державного стандарту.

Повітряне очищення використовують для сортування насіння за густиною. При цьому в легкі домішки можна виділити неповноцінне (щупле, травмоване, проросле, недорозвинене) насіння основної культури, чим підвищуються посівні якості основної фракції.

Підбір решіт для очищення зерна і насіння сільськогосподарських культур виконують для кожної партії зернового вороху навіть однієї і тієї ж культури. Вибір решіт виконують залежно від мети сепарування (продовольче, насіннєве, фуражне зерно), виду насіння і домішок, характеристик компонентів сумішей, що очищаються та ступеня засміченості.

Форму отворів решіт вибирають залежно від співвідношення товщини і ширини насіння основної культури і домішок. Для уточнення отворів решіт, залежно від заданої якості виділення засміченості вихідного матеріалу і схеми установки решіт в решітному стані зерноочисної машини використовують лабораторні решітні класифікатори.

Відповідно до уточнених розмірів отворів лабораторних решіт вибирають робочі решета і встановлюють у решітний стан. Для якісного очищення підбирають таку подачу зернової суміші, яка забезпечувала б необхідну якість очищення. У процесі очищення якість потрібно контролювати візуально та в лабораторних умовах.

З метою одержання добрих результатів післязбиральної обробки зернової маси господарство повинне мати відповідно підготовлену за потужностями матеріально-технічну базу: тік, сховища, обладнання для очищення, сушіння, транспортування тощо.

Для ефективної роботи зерноочисних та сушильних машин партію зерна перед обробкою необхідно перевірити на наявність домішок і вміст вологи. При збиранні врожаю навіть з одного поля на тік можуть надходити партії зерна, різні за вологістю та домішками, що пояснюється коливанням погоди при збиранні, чистотою поля, часом збирання протягом доби (вранці, полудень) тощо. Дані аналізу використовують для визначення схеми післязбиральної обробки та кількісного обліку зерна.