Зона захисту та нагляду АЧС

Зона захисту –

зона на території, яка безпосередньо межує з епізоотичним вогнищем (осередком) радіусом не менше 3 км, але не більше 20 км.

 

Зона нагляду –

територія, що оточує межі зони захисту радіусом до 150 км від епізоотичного вогнища (осередку), але не менше 20 км.

Епізоотичний осередок – місце прояву захворювання (господарство, населений пункт, мисливські господарства)

із загрозою поширення хвороби.

В ЗОНІ ЗАХИСТУ ЗАБОРОНЕНО:

  1. Продаж, переміщення, вигульне (вільне утримання) та безконтрольний забій свиней.
  2. Ввезення або вивезення з господарств будь-яких домашніх тварин без дозволу головного державного інспектора ветеринарної медицини району (міста).
  3. Вивезення свиней з господарств, в яких вони утримуються, протягом щонайменше 40 днів після завершення очистки та дезінфекції (дезінсекції, дератизації за необхідності) інфікованих господарств. Через 40 днів, з дозволу головного державного інспектора ветеринарної медицини району (міста) можливий вивіз свиней з господарств захисної зони для переміщення (на забійний пункт або переробне підприємство для невідкладного забою).
  4. Торгівля на ринках живими тваринами всіх видів, включаючи птицю, м’ясо та інші продукти тваринництва.
  5. Проведення виставок, ярмарків, базарів та інших заходів, пов’язаних з пересуванням та скупченням тварин (крім транспортування свиней на відведені забійні пункти і м’ясокомбінати).
  6. Переміщення та транспортування свиней по дорогах загального користування, за винятком під’їзних доріг до господарств, можуть бути дозволені тільки за рішенням головного державного інспектора ветеринарної медицини району (міста). Ця заборона не застосовується до транзитного переміщення свиней через зону автомобільним або залізничним транспортом без вивантаження та без зупинок, а також стосовно забійних свиней, що надходять з території за межами захисної зони та направлені на забійний пункт, розташований у цій зоні, для невідкладного забою.
В ЗОНІ НАГЛЯДУ ЗАБОРОНЕНО:

  1. Торгівля на ринках живими свинями, м’ясом з них та іншими продуктами свинарства, постачання населенню продуктів тваринництва без наявності супровідних ветеринарних документів.
  2. Протягом перших семи днів, після створення зони нагляду, ввезення або вивезення будь-яких домашніх тварин можливо тільки з дозволу управління ветеринарної медицини в районі (в місті обласного значення).
  3. Вивезення свиней з господарств, в яких вони утримуються, протягом як мінімум 30 днів після завершення попередньої очистки та дезінфекції (дезінсекції, дератизації за необхідності) інфікованих господарств. Через 30 днів, з дозволу головного державного інспектора ветеринарної медицини району (міста) можливий вивіз свиней з господарств зони нагляду для переміщення (на забійний пункт або переробне підприємство для невідкладного забою).
В ЗОНІ ЗАХИСТУ НЕОБХІДНО:

  1. Всім особам, що входять або виходять з господарств, дотримуватись відповідних гігієнічних заходів, необхідних для зниження ризику розповсюдження вірусу АЧС, а саме:
  • не дозволяти відвідування господарства та тваринницьких приміщень стороннім особам;
  • утримувати свиней в закритих приміщеннях, не допускати їх вигулу та контакту з іншими тваринами;
  • обслуговувати тварин лише у змінному спецодязі, використовуючи окремі засоби догляду та інвентар.
  1. Про всі випадки загибелі або захворювання свиней в господарствах необхідно повідомляти установи державної служби ветеринарної медицини.
В ЗОНІ НАГЛЯДУ НЕОБХІДНО:

  1. Всім особам, що входять або виходять з господарств, дотримуватись відповідних гігієнічних заходів, необхідних для зниження ризику розповсюдження вірусу АЧС, а саме:

• не дозволяти відвідування господарства та тваринницьких

приміщень стороннім особам;

• утримувати свиней в закритих приміщеннях, не допускати їх

вигулу та контакту з іншими тваринами;

• обслуговувати тварин лише у змінному спецодязі,

використовуючи окремі засоби догляду та інвентар.

  1. Про кожен випадок захворювання, загибелі свиней негайно повідомляти установи державної служби ветеринарної медицини.

 

Епізоотичний осередок

місце прояву захворювання (господарство, населений пункт, мисливські господарства)  із загрозою поширення хвороби.

В УМОВАХ КАРАНТИНУ ЗАБОРОНЕНО:

  1. Увезення на територію епізоотичного осередку та вивезення за його межі тварин усіх видів, у тому числі птиці, а також продуктів і сировини тваринного походження, які можуть містити збудник АЧС.
  2. Вивезення з території епізоотичного осередку продуктів рослинництва, кормів, інших вантажів та вхід в неблагополучне господарство сторонніх осіб, в’їзд транспорту, перегрупування поголів’я свиней господарств тощо.
  3. Торгівлю тваринами і продуктами тваринного походження на ринках та в інших не встановлених для цього місцях (у господарствах, населених пунктах), проведення сільськогосподарських ярмарків, виставок (аукціонів) та громадських заходів, пов’язаних зі скупченням людей та тварин.
  4. Лікування хворих та підозрілих на захворювання на АЧС свиней.
ЗАХОДИ В ЕПІЗООТИЧНОМУ ОСЕРЕДКУ:

  1. Вилучають всіх свиней та отриману від них продукцію.
  2. Вилучених тварин піддають умертвінню в найкоротший строк під постійним наглядом та таким способом, який гарантує недопущення розповсюдження вірусу АЧС під час транспортування та забою.
  3. Туші тварин, трупи тварин, що загинули, продукцію тваринного походження, старі дерев’яні приміщення, гній, залишки корму, тару, малоцінний інвентар, дерев’яні підлоги, годівниці, перегородки та інші ймовірно контаміновані матеріали, речовини та відходи спалюють на площадках, спеціально відведених для цього в межах епізоотичного вогнища.
  4. Сперма, яйцеклітини та/або ембріони свиней, зібрані в господарстві у період між можливим занесенням хвороби в господарство та вжиттям карантинних заходів, знищуються під наглядом спеціалістів державної служби ветеринарної медицини України таким чином, щоб запобігти ризику розповсюдження вірусу АЧС.
  5. При відсутності можливості спалити трупи тварин та все вищевказане їх закопують на території епізоотичного осередку на глибину не менше 2 метрів. Шар землі з приміщень, де утримувались свині, глибиною 10-15 см знімають і разом з гноєм закопують у спеціально вириту канаву на глибину не менше 1,5 метра від рівня ґрунту. Гній пересипають сухим хлорним вапном, яке містить не менше 25% активного хлору, з розрахунку 0,5 кг/м2, зволожують водою, а потім переміщають у траншею. Протягом року на місці захоронення забороняється проведення земельних робіт.
  6. Після реалізації вищевказаних заходів приміщення, у яких утримувались свині, транспортні засоби, що використовувались для перевезення свиней та/або їх туш, підстилки, гною, гнійної жижі, повинні бути очищені та продезінфіковані методом, що гарантує знищення вірусу АЧС.
  7. Проводяться дератизація та дезінсекція, трупи гризунів спалюють.
  8. На в’їзді та виїзді з територій неблагополучного щодо АЧС пункту встановлюють дезбар’єри.
  9. На входах і виходах з приміщень в епізоотичному вогнищі встановлюють дезванни та дезкилимки, які заповнюють одним із активних щодо збудника АЧС дезінфекційних засобів.
  10. В епізоотичному вогнищі створюють умови для обов’язкової щоденної санітарно-гігієнічної обробки обслуговуючого персоналу та осіб, які відвідали вогнище.

Ботулізм

Держпродспоживслужба повідомляє про загострення епідситуації щодо захворюваності на ботулізм в Україні. Протягом останнього місяця зареєстровано три випадки захворювання на ботулізм. Захворювання пов’язані із вживанням риби копченої, яку було придбано в супермаркеті Харківської області.

 фото 4Ботулізм – гостре інфекційне захворювання , зумовлене дією нейротоксину вегетативної форми Clostridium botulinum.

За останні 30 років в Україні зареєстровано в середньому по 53 випадки на рік. Летальність становить 11 процентів. Найвищі показники летальності в дитячому та літньому віці, що залежить від кількості токсину на одиницю маси тіла та загального статусу.

Збудник ботулізму – Clostridium botulinum – належить до клостридій. Здатний утворювати високостійкі спори. Вегетативні форми збудника малостійкі до несприятливих чинників навколишнього середовища. Збудник ботулізму – суворий анаероб. При розмноженні в герметично закритих банках м’ясних чи овочевих консервів , у товщі шматка риби, шинки, ковбаси виробляє нейротоксин. Кристалічний ботулотоксин у 100млн. разів токсичніший від ціаністого калію. Джерелом збудника вважають інфікованість різних тварин та риби, трупи яких стають середовищем для інтенсивної репродукції збудника. Збудники ботулізму знайдені в кишках свиней, малої рогатої худоби, гризунів, птахів, риб, молюсків, ракоподібних.

Механізм передачі – оральний. Забруднення харчових продуктів відбувається різними шляхами. Ковбасні вироби забруднюються від погано вичищених кишок, що їх використовують як оболонку , або від забруднених рук працівників м’ясопереробних комбінатів. Свіжоприготовлені продукти не можуть спричинити захворювання на ботулізм навіть за умови забруднення спорами. Спори перетворюються у вегетативні форми, розмноження яких призводить до накопичення токсину, в процесі тривалого зберігання продукту при певному температурному режимі без доступу кисню.

Консервування м’яса, овочів, грибів,фруктів у домашніх умовах без дотримання певних правил призвело до росту захворюваності на ботулізм.

В Україні до 98процентів спалахів ботулізму пов’язано із вживанням продуктів домашнього консервування, при цьому мясні продукти склали 48 процентів, рибні – 38 процентів, рослинні – 14 процентів. Дуже часто причиною захворювання є гриби, мариновані чи консервовані в домашніх умовах. Сезонність носить весняно-літній характер, максимум реєструється в травні. Існує 3незалежні форми ботулізму – харчовий, рановий,ботулізм немовлят. Харчовий  ботулізм складає понад 99 процентів від усіх випадків захворювань.

Інкубаційний період триває від кількох годин до 14 днів. Хвора на ботулізм людина епідеміологічної небезпеки не становить, її ізоляція не є обов’язковою . Рання діагностика та госпіталізація необхідні для забезпечення ефективного лікування з метою збереження життя потерпілому. Хвороба починається, як правило, гостро: нудота, блювання, пронос. У подальшому неврологічна симптоматика: туман перед очима, роздвоєність контурів предметів, птоз повік, розлад ковтання, гнусавість мови, м’язова слабкість, далі гостра дихальна недостатність.

Технологія обробки харчових продуктів на державних підприємствах практично виключає можливість виникнення ботулізму.

Для профілактики ботулізму треба використовувати тільки доброякісні овочі, ягоди, фрукти. Сировину необхідно ретельно промивати чистою проточною водою для видалення залишків грунту. Однак, промивання грибів не забезпечує їх належної чистоти. Кип’ятіння в домашніх умовах не може знищити спороносну паличку ботулізму , яка при сприятливих умовах проростає і продукує токсин. Тому герметизація грибів  в домашніх умовах взагалі неприпустима. Приготовлені в домашніх умовах сирокопчені шинки, ковбаси, балики перед вживанням треба кип’ятити або прогрівати в духовці протягом 30-40 хвилин.

Специфічну терапію проводять протиботулінічною сироваткою й анатоксином. Для лікування хворих перспективним є протиботулічний людський імуноглобулін.

 

ПАМ’ЯТКА з профілактики ентеровірусних інфекцій

                                                    

        Увага !!!

На території  Вашої місцевості зареєстровані випадки ентеровірусної інфекції.Що необхідно знати про збудника данного захворювання:

фото

 

Ентеровірусні інфекції належать до кишкової групи інфекцій. Ці віруси стійки в навколишньому середовищі: в каналізаційних водах, фекаліях зберігають свою життєдіяльність при температурі +4 С протягом кількох місяців, при температурі +50 -55 С – 30 хвилин. Кип’ятіння його знешкоджує протягом декількох секунд. Ентеровірусною інфекціями хворіють тільки люди.

Хворіють переважно діти та особи молодого віку.

Найчастіше зараження людини відбувається при вживанні в їжу забруднених вірусами овочів, фруктів та питної води. Хворіють, в основному, влітку та восени. Більшість випадків протікає без клінічних проявів, або як простудоподібні захворювання.

   Основними ознаками захворювання є: підвищення температури тіла, слабкість, головний біль, нудота, пронос, почервоніння шкіри обличчя та шиї, висипання.

 

Захворювання передається: через хворих та бактеріоносіїв,

в яких ознаки хвороби відсутні.

фото2

   Щоб не захворіти треба:

–        пити тільки кип’ячену або бутильовану воду;

–         не пити воду з неперевірених джерел, використовувати  індивідуальні одноразові стаканчики;

–         мити руки з милом перед кожним прийомом їжі, після відвідування вбиральні,  після повернення з вулиці;

–        овочі та фрукти перед вживанням ретельно мити з наступним ополіскуванням окропом;

–        при кашлі та чханні  прикривати ніс і рот одноразовими серветками, які слід викидати в сміттєву урну;

–         користуватися індивідуальним посудом;

–        не купатися в непроточних водоймах, місцях несанкціонованих пляжів;

–        не ковтати воду під час купання;

фото3

Якщо   захворювання не вдалося уникнути, то  не треба займатися самолікуванням. При перших  проявах інфекційного захворювання  слід негайно звернутися за медичною допомогою в лікувально- профілактичний заклад.

Памятайте!!!!

Від Вашого дотримання вищевказаних правил залежить Ваше здоровя!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


Держпродспоживслужба попереджає: спалах ентеровірусної інфекціі

Повідомляємо, що в с. Киселівка Снігурівського району та с. Первомайське  та с.Квітневе Вітовського району,  Миколаївської області станом на 01.09..2016року захворіло 62 особи, в тому числі дітей до 18років 57 осіб. Попередній діагноз у захворілих « ентеровірусна інфекція?» Із числа захворілих госпіталізовано до дитячої інфекційної лікарні 4 дитини. Форми перебігу хвороби встановлено у 62 осіб: середня ступінь важкості – у 29 осіб,  легкий перебіг – у33 осіб. Обставини, що сприяли виникненню спалаху – встановлюються.

Всього обстежено   вірусологічно 34 особи. Відбір матеріалу  продовжується при реєстрації нових хворих. Проведено бактеріологічні та вірусологічні обстеження на патогенну флору з об’єктів довкілля. Джерело збудника інфекції та основні причини спалаху  встановлюються.

Медичне спостереження продовжується, подвірні обходи тривають.

 

УВАГА АФРИКАНСЬКА ЧУМА СВИНЕЙ!

28.07.2016 р. проведено засідання ДНПК при Новоодеській РДА і оголошено територію м. Нова Одеса Миколаївської області неблагополучною щодо африканської чуми свиней та встановлено карантин.

Визначено епізоотичним осередком м. Нова Одеса в його адміністративних межах. Зона захисту в радіусі 3 км. від м. Нова Одеса враховуючи річку Південний Буг як природній бар’єр. Зона нагляду радіусом 20 км від епізоотичного вогнища в яку війшли населені пункти Новоодеського району Криворіжжя, Новопавлівка, Новомиколаївка, Сухий Єланець, Новошмидтівка, Зайви, Новопетрівське, Себине, Піски.

03.08.2016р. проведено засідання ДНПК при Новоодеській РДА, оголошено територію с. Баловне Новоодеського району неблагополучною щодо африканської чуми свиней та встановлено карантин.

Визначено епізоотичним осередком с. Баловне в його адміністративних межах. Зона захисту в радіусі 5 км від с. Баловне – с. Костянтинівка та 7 дачних кооперативів Новоодеського району. Зона нагляду – радіусом 20 км від епізоотичного вогнища в яку ввійшли населені пункти Гур’ївка, Піски, Себине, Новопетрівське, Зайве, Новоінгулка, Кандибине, Сельвестрівське, Новоматвіївське Новоодеського району; Капустіне, Зайчевське, Пересадівка, Ясна Поляна, Калинівка, Воскресенське, Горіхівка, Коларівка, Мішково-Пргорілове, Миколаївка Жовтневого району; Степанівка Баштанського району, мікрорайони Матвіївка та Тернівка Центрального району м. Миколаїв.

04.08.2016р. проведено засідання ДНПК при Новоодеській РДА, оголошено територію с. Димівське Новоодеського району неблагополучною щодо африканської чуми свиней та встановлено карантин.

Визначено епізоотичним осередком с. Димівське Новоодеського району в його адміністративних межах. Зона захисту в радіусі 3 км. від с. Димівське включаючи с. Новоолександрівське. Зона нагляду – радіусом 20 км від епізоотичного вогнища в яку ввійшли населені пункти Гребеники, Ясна Поляна, Дільниче, Артемівка, Новошмидтівка, Кіровка, Червоноволодимирівка, Суворівка, Троїцьке, Криворіжжя, Новопавлівка, Підлісне, Зарічне, Камянка, Новосафронівка, Веселе, Антонівка, Карлівка, Олександрівка, Остапвка. Новоодеського району, Новоукраїнка, Троїцьке, Щербані, Щербанівське, Шевченка, Василівка, Куйбишивка, Вознесенського району, Маложенівка, Богодарівка, Камянка, Великодарівка, Новоолександрівка, Уральське, Водяне, Мало українка, Дружелюбівка, Ковалівка, Новомиколаївка, Семенівна, Водяно – Лоріне, смт Єланець Єланецького району, Лисянка, Леніно, Архангельське, Михайлівка Баштанського району.

08.08.2016р. ДНПК при Вітовській РДА оголошено територію с. Мішково-Погорілове неблагополучною щодо африканської чуми свиней та встановлено карантин.

Визначено епізоотичним осередком с. Мішково-Погорілове в його адміністративних межах. Зона захисту в радіусі 3 км від с. Мішково-Погорілове враховуючи річку Інгул як природній бар’єр від епізоотичного вогнища. До зони захисту віднесено населені пункти Горохівка, Полігон, Воскресенськ. Зона нагляду – радіусом 20 км від епізоотичного вогнища в яку ввійшли населені пункти: Петрівське, Грейгове, Ясна Поляна, Калинівка, Водник, Костянтинівка, Новомиколаївка, Зелений Гай, Оленівка, Зоря, Шевченкове, Котляреве, Шевченко, Українка, Миколаївське, Капустине, Коларівка, Пересадівка, М-Ларине, Луч,Новогригорівка, Новоруське та м. Миколаїв.