Особливості післязбиральної обробки та зберігання зернових

1

Зернові культури за нормальних умов вирощування здатні давати першокласне насіння й сировину для продовольчих і фуражних цілей. Приймання й розміщення свіжозібраного зерна на току, попереднє його очищення, тимчасове консервування вологого зерна й сушіння, первинне й вторинне очищення насіння від домішок, його сортування на фракції за величиною, відокремлення від довгих, коротких і важковідокремлюваних домішок, закладання на зберігання насіння, яке за потреби знезаражують, калібрують і затарюють у мішки, — ось основні операції післязбиральної обробки.

Найважливішим і найнадійнішим чинником регулювання життєдіяльності зерна, застосовуваним у практиці зберігання, є його вологість. У сухому (не більш як 14%) та охолодженому зерні інтенсивність дихання низька, мікроорганізми перебувають у пригніченому стані, спори пліснявих грибів не проростають. Оскільки в процесі зберігання можливе певне зволоження насіння за рахунок сорбції парів води з повітря, рекомендується на тривале зберігання закладати насіння вологістю, на 2–3% нижчою за критичну. Для насіння пшениці, жита, ячменю це — 12–13%. Отже, сухе й охолоджене зерно може зберігатися високим насипом упродовж тривалого терміну без втрат і погіршення якості. Режим зберігання в сухому стані є основним для насіннєвого, продовольчого і фуражного зерна.

Температура зерна — другий надзвичайно важливий чинник, що регулює життєдіяльність зерна. Охолодження корисне як для сухого, так і для вологого й вогкого зерна, якщо останнє не можна негайно висушити. Зниження температури супроводжується різким скороченням інтенсивності дихання зернової маси, пригніченням розвитку мікрофлори, холодовим заціпенінням та загибеллю комах.

Попереднє очищення зернового невіяного зерна поліпшує технологічні властивості зернової маси (сипкість, однорідність), підвищує продуктивність і надійність роботи транспортерів, розподільних решіт і сушарок. Проводити його треба негайно, щойно насіння надійде на тік. У разі затримки з очищенням зерно незрідка зволожується на 3–4% і більше. Очищення багато в чому убезпечує зерно й від самозігрівання. Адже домішки мають вищу вологість і рясно обсемінені мікрофлорою. Ця операція здійснюється за один пропуск зерна через ворохоочищувальну машину.

Активне вентилювання насіння атмосферним повітрям — найбільш ефективний, дешевий і простий спосіб тимчасового консервування вологого свіжозібраного насіння. На установках активного вентилювання вологе насіння зберігають шаром в 1–2,5 м упродовж точно визначеного нетривалого періоду. Насіння зернових (пшениця, ячмінь, овес) вологістю до 22% за 15…20°С може зберігатися (без зниження схожості) близько двох тижнів, тоді як вологістю 24–26% — не більш ніж 6–8 діб. За зниження температури повітря до 10…12°С допустимий термін зберігання можна дещо збільшити. Проте свіжозбране зерно з вологістю понад 20% доцільно вентилювати і після охолодження — до відправлення на сушарку.

Сушіння — найбільш складна й енергоємна операція, особливо в районах з підвищеною вологістю. За агротехнічними вимогами, сушінню слід піддавати все зерно, що має вологість, вищу за критичну, або таку, що до неї наближається (вищу за 14%). Ця технологічна операція потребує точного дотримання температурних режимів роботи з урахуванням культури й вологості насіння. Відхилення від допустимої температури призводять до необоротного зниження схожості насіння.

Первинне й вторинне очищення (сортування) насіння може складатися з кількох операцій, основна мета яких — довести зерно й насіння до потрібних норм. У процесі сортування їх обробляють на повітряно-решітних машинах, трієрах, пневматичних сортувальних столах та інших спеціальних пристроях. Окрім того, ретельне очищення потрібне для поліпшення схоронності зерна.

Зберігання насіння — один із найважливіших етапів, що визначає якість сировини під час переробки і якість насіння під час висівання. Воно може справляти як позитивний вплив, сприяючи підвищенню схожості в результаті післязбирального достигання, так і негативний, призводячи, під дією різних чинників, до зниження або навіть цілковитої втрати схожості.

Вологість і вага насіння, що зберігається в мішках, змінюються істотніше, ніж у насипу, що пояснюється більшою питомою поверхнею, через яку здійснюється вологообмін між зерном і повітрям. Наприклад, у сухого насіння таке зволоження сягає 1,5%.

При стаціонарному зберіганні сухого зерна, яке пройшло післязбиральну обробку, серйозних труднощів зазвичай не виникає. Достатньо підтримувати режим і періодично контролювати стан насіння: температуру насипу, вологість, колір, запах, зараженість шкідниками.