НАГАЛЬНА ДИЛЕМА ПРИ ЗДІЙСНЕННІ КОНТРОЛЬНИХ ЗАХОДІВ У СФЕРІ ЦІННОУТВОРЕННЯ

Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» встановлено, що державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб’єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Але, законодавче визначення терміну «місце провадження господарської діяльності» відсутнє. Є тільки тлумачення терміну «місцезнаходження юридичної особи»  у Цивільному кодексі України, в якому зазначається, що місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Слід зазначити, що здійснювати контрольні заходи у сфері ціноутворення за місцем провадження господарської діяльності у більшості випадків просто неможливо.

Всім відомо, що лікарські засоби реалізуються в аптечних складах (базах), аптеках та їх структурних підрозділах, які розгалужені по всій території України.  При цьому, юридичні адреси  суб’єктів господарювання, найчастіше, не співпадають з адресами, де здійснюється господарська діяльність з реалізації лікарських засобів. Документи стосовно формування ціни, зазвичай, не знаходяться в аптечному закладі. Отже, перевірки з питань правильності формування та встановлення ціни не можуть бути здійснені за місцем провадження вказаної господарської діяльності, як цього вимагає закон.

Усі контрольні  заходи з ціноутворення у сфері комунальних послуг (централізоване водопостачання, централізоване водовідведення, централізоване опалення, вивезення твердих побутових відходів), ритуальних послуг, апріорі, не можуть бути проведені за місцем провадження господарської діяльності суб’єкта господарювання.   Місцем провадження господарської діяльності таких суб’єктів господарювання є мережі водопостачання та водовідведення, тепломережі, котельні, бойлерні, очисні споруди, підкачувальні станції, сміттєзвалища, контейнерні майданчики для збору твердих побутових відходів, тощо. А місцем провадження господарської діяльності з надання ритуальних послуг  є кладовище.

З огляду на означене, стає зрозумілим, що розрахункові матеріали з ціноутворення у місцях провадження таких видів господарської діяльності знаходитись не можуть. Як показує практика, перевірки у сфері ціноутворення проводяться за місцем знаходження документів, яке майже завжди не співпадає з місцем провадження господарської діяльності. Тож, виникає питання: «Яким чином може бути виконана вимога закону при здійснені перевірок у сфері ціноутворення за місцем провадження господарської діяльності?», на яке є відповідь: «Аж, ніяким!».

В умовах сьогоднішніх реалій, коли в усьому світі вирує пандемія коронавірусної хвороби, для запобігання розповсюдження захворювання, з урахуванням рекомендацій Уряду про забезпечення на час дії карантину віддаленої роботи в режимі реального часу через Інтернет, проведення позапланових перевірок у сфері ціноутворення доцільно було б здійснювати  у приміщенні органу державного нагляду (контролю). Тим більше, що відповідно до Порядку розгляду органами місцевого самоврядування розрахунків тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, а також розрахунків тарифів на комунальні послуги, поданих для їх встановлення, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва  12.09.2018  № 239, розрахункові матеріали з ціноутворення виготовляються суб’єктом господарювання в електронному та паперовому вигляді.

То може вже настав час на законодавчому рівні вирішити питання стосовно проведення контрольних заходів у сфері ціноутворення у приміщеннях органу державного контролю, як це зроблено, зокрема,  для Державної служби України з питань праці!?