Корисна інформація

ВИ ЗБИРАЄТЕСЬ ПОДОРОЖУВАТИ?

А чи знаєте Ви, що людині, яка збирається в туристичну подорож, необхідно знати, що відносини між туристом (мандрівником) і суб’єктом туристичної діяльності (підприємства, організація, фізична особа, що зареєстровані у встановленому законодавством України порядку і мають ліцензію на здійснення діяльності, пов’язаної з наданням туристичних послуг) визначаються Законом України «Про туризм», нормативно-правовими актами, які випливають з цього Закону, і Законом України «Про захист прав споживачів».

Туризм це тимчасовий виїзд людини з місцяпостійного проживання в оздоровчих, пізнавальних або професійно-ділових цілях без заняття оплачуваною діяльністю.

Турист (мандрівник) це особа, яка здійснює подорож по Україні або в іншу країну з різною метою перебування на термін від 24 годин до шести місяців без здійснення будь якої оплачуваної діяльності та з зобов’язанням залишити країну або місце перебування у зазначений термін.

Підставою для отримання туристом або групою туристів обумовлених договором (контрактом) туристичних послуг та документом, що визначає їх статус, є туристський ваучер (путівка)

На надання туристичних послуг між суб’єктами туристичної діяльності та туристами укладається договір (контракт), який повинен визначати обсяг, умови та якість надання послуг, порядок оплати та розрахунків, термін дії, права та обов’язки сторін, їх відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору.

Договір (контракт) укладається у письмовій формі, скріплюється печаткою суб’єкта туристичної діяльності і підписами сторін та вважається укладеним з моменту оплати вартості туру та видачі туристу чи керівнику групи туристського ваучеру.

Згідно з Законом України «Про туризм» туристи мають право:

- отримувати комплекс туристичних послуг, передбачених договором (контрактом) та програмою перебування;

- на особисту безпеку, захист життя, здоров’я, прав споживача, а також майна;

- на одержання відповідної медичної допомоги в разі захворювання;

- на відшкодування матеріальних і моральних збитків в разі невиконання, або неналежного виконання умов договору;

- розірвати договір (контракт) без відшкодування збитків суб’єкту туристичної діяльності, якщо збільшення загальної вартості туру чи послуги перевищує 5 відсотків обумовленої вартості, а також у разі підвищення цін на туристичні послуги при їх загальнодержавній зміні;

- на повну і об’єктивну інформацію про закони та правила проживання в країні перебування, звичаї місцевого населення, поведінку в громадських місцях та місцях, пов’язаних з проведенням релігійних обрядів, про культурні, археологічні історичні природні цінності, які знаходяться під захистом держави, умови обов’язкового медичного страхування та страхування від нещасного випадку, розірвання договору(контракту) на тур;

- на користування відповідними засобами гігієни, особливо в місяцяхрозміщення, на підприємстваххарчуванняі транспорті, на доступ без перешкод до служб охорони здоров’я.

Суб’єкти туристичної діяльності зобов’язані:

- надавати туристам послуги у відповідності до договору (контракту) та програми обслуговування;

- забезпечувати особисту безпеку туристів та збереження їх майна;

- нести матеріальну та моральну відповідальність за свої дії та дії партнера по організації туру;

- відшкодувати завдані туристам збитки з своєї вини чи з вини партнерів згідно чинного законодавства;;

- надавати туристам необхідну повну та достовірну інформацію про організацію туру, їх права та обов’язки, правила поведінки, умови страхування, порядок відшкодування завданих збитків, умови відмови від послуг, а також правила перетинання державного кордону.

Суб’єкт туристичної діяльності не може збільшити загальну вартість туру більше як на 5 відсотків, якщо це не обумовлено договором (контрактом). Але відповідно з ст. 20 Закону України «Про туризм» суб’єкт туристичної діяльності має право збільшити обумовлену вартість туру більше як на 5 відсотків лише за згодою туриста і за умови повідомлення його про це не пізніше ніж за 20 днів до початку туру.

Права і обов’язки громадян України, які здійснюють туристичні подорожі за кордон регулюються законодавством країни перебування та міжнародними угодами.

Держава гарантує захист законних прав та інтересів громадян України, які здійснюють туристичні подорожі за кордон. 

Злива реклами обрушується на потенційного мандрівника з боку всіх засобів масової інформації. На екранах телевізорів, в газетах і журналах мерехтять назви міст і держав, ціни і перелік послуг, все настирливіше звучать назви Анталья, Єгипет, Канари, Багами та багато інших. Як розібратись в цьому різноманітті ринкових пропозицій, зробити правильний вибір, щоб не виявитись жалюгідним простаком, відверто ошуканим туристичною фірмою.

 Отже, декілька порад, що можуть стати Вам у пригоді.

Радимо Вам для початку вибрати з реклами декілька фірм, які пропонують те, що Вас цікавить. Є маса побічних ознак, за якими можна визначити, наскільки серйозно турагенції займаються своїм бізнесом. Якщо з Вами розмовляють недоброзичливо, або не відповідаючи на Ваше питання, просять Вас передзвонити, то вести подальші переговори немає сенсу. Нарешті, Ви зробили вибір, на Ваше ім’я робиться ваучер (путівка), в якому повинно бути зазначено весь набір послуг, умови візового режиму, страхування, права і обов’язки сторін.

Якщо турист незадоволений туром, ваучер може бути пред’явлено у відповідніконтролюючі органи, а також до суду, як документ, що дозволяє розібратись, які зобов’язання не були виконані агенцією.

Тур фірми зобов’язані страхувати своїх клієнті на випадок хвороби і смерті, проте, необхідно пам’ятати, що не кожна хвороба є страховим випадком і не всі збитки, які виникли внаслідок хвороби, будуть компенсовані страхової компанією, а тільки вартість лікування і медикаментів.

Рекомендуємо Вам при купівлі ваучера ознайомитись із страховим полісом.

Не забувайте також, що тільки форс- мажорні обставини можуть звільнити ту фірму і клієнта від виконання своїх зобов’язань. При виникненні форс- мажорних обставин фірма повертає туристу повну вартість поїздки. Інші збитки, що виникли у зв’язку з цим, клієнт сплачує самостійно.

Всі претензії до фірми пред’являються в ході туру або одразу після його закінчення, інакше вони можуть бути не прийняті до розгляду.

І пам’ятайте, всі Ваші претензії і звернення до підприємця або підприємства проводяться тільки у письмовій формі, тому як «слова до справи не пришиєш”.

____________________________________________________________________________________________________

ПАМ’ЯТКА ДЛЯ СПОЖИВАЧІВ,

які мають намір користуватися послугами інтернет-магазину

(якщо ваші права порушені)

Права споживача при купівлі товару через інтернет-магазин регулюються статтею 13 Закону України «Про захист прав споживачів».

Закон визначає обсяг інформації, який обов’язково має бути доведений споживачу до моменту замовлення товару.

Перед покупкою товару в інтернет-магазині необхідно звернути увагу на наявність на сайті такої інформації:

- найменування продавця, його місцезнаходження, порядок прийняття претензій;

- основні характеристики продукції;

- ціну, включаючи плату за доставку та умови оплати;

- гарантійні зобов’язання;

- інші умови поставки;

- порядок розірвання договору.

Як показує практика, споживач, придбаваючи товар через інтернет-магазин, у багатьох випадках не може реалізувати свої права, передбачені Законом України «Про захист прав споживачів», у першу чергу у зв’язку із неможливістю встановити найменування продавця та його місцезнаходження. Інша інформація, окрім адреси електронної пошти та номеру мобільного телефону, на сайті інтернет-магазину не вказується, що фактично робить споживача безправним при придбанні неякісного товару.

Слід зазначити, що законодавством України під найменуванням юридичної особи розуміється його організаційно-правова форма та назва. Наприклад, ТОВ «АААА», ПП «ББББ», ПрАТ «ВВВВ», тощо.

Для фізичної особи-підприємця – це прізвище, ім’я та по-батькові.

Аж ніяк не може бути найменуванням продавця назва інтернет-магазину (сайту/домену).

Крім того, у більшості випадків продавці не є власниками інтернет магазинів. І навіть більше, через один інтернет-магазин реалізовувати товар можуть декілька десятків продавців.

Стосовно місцезнаходження продавця слід мати на увазі, що адреси, які вказуються у накладних, згідно з якими споживач отримує замовлений товар, це зазвичай адреси, за якими розташовуються поштові відділення або відділення підприємства, що надає послуги з доставки відправлення.

Також слід зазначити, що в разі покупки товару через інтернет-магазин споживач не має можливості безпосередньо ознайомиться з товаром, а орієнтується тільки на зображення товару, його текстовий або словесний опис.

Користуючись таким становищем, недобросовісні продавці можуть реалізовувати неякісний, фальсифікований або контрабандний товар, або взагалі після отримання коштів можуть: не надіслати товар; надіслати товар, який споживач не замовляв; надіслати товар, технічні характеристики якого не відповідають заявленим на сайті.

Окремо необхідно зазначити, що відсутність інформації про найменування та місцезнаходження продавця унеможливлює проведення перевірок з боку Держпродспоживслужби за скаргами споживачів. Держпродспоживслужба не має повноважень на проведення розшукових дій.

Тому, щоб убезпечити себе від невдалої покупки в інтернет-магазині, зберегти кошти та нерви, радимо споживачам звертати увагу на наявність на сайті інформації, передбаченої статті 13 Закону України «Про захист прав споживачів», зокрема найменування та місцезнаходження продавця. У разі їх відсутності варто взагалі відмовитися від придбання товару в інтернет-магазині.

Але якщо інформацію надано у повному обсязі – бажаємо Вам вдалої покупки!

______________________________________________________________________________________________________ 

ПАМ’ЯТКА ДЛЯ СПОЖИВАЧА (якщо ваші права порушені)

Відповідно до статті 8 Закону України «Про захист прав споживачів» (далі – Закон), у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку недоліків придбаного товару споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством, має право вимагати:

1) пропорційного зменшення ціни;

2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк;

3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

У разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), або фальсифікації товару, підтверджених за необхідності висновком експертизи, споживач, у порядку та у строки, що встановлені законодавством і на підставі обов’язкових для сторін правил чи договору, має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника:

1) розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми;

2) вимагати заміни товару на такий же товар або на аналогічний, з числа наявних у продавця (виробника), товар.

Істотний недолік – недолік, який робить неможливим чи недопустимим використання товару відповідно до його цільового призначення, виник з вини виробника (продавця, виконавця), після його усунення проявляється знову з незалежних від споживача причин і при цьому наділений хоча б однією з нижченаведених ознак:

а) він взагалі не може бути усунутий;

б) його усунення потребує понад чотирнадцять календарних днів;

в) він робить товар суттєво іншим, ніж передбачено договором.

З огляду на вищезазначене, споживач подає письмову заяву на ім’я суб’єкта господарювання, в якій викладає суть питання. Суб’єкт господарювання повинен зареєструвати заяву споживача. Якщо суб’єкт господарювання відмовляє споживачу у реєстрації його заяви, споживач направляє звернення поштою з повідомлення про вручення.

Положеннями Закону, передбачено, що вимоги споживача розглядаються після пред’явлення споживачем розрахункового документа, а щодо товарів, на які встановлено гарантійний строк, – технічного паспорта чи іншого документа, що його замінює, з позначкою про дату продажу.

Крім того, в разі порушення ваших прав, як споживача ви маєте право звернутися до суду або до Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області (54003, м. Миколаїв, проспект Центральний, 288)

Письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв’язку (електронне звернення).

У зверненні має бути зазначено прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв’язку з ним. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається.

При зверненні до Держпродспоживслужби подаються наступні документи:

- звернення;

- копія звернення до суб’єкта господарювання,

- копія документу, який засвідчує факт придбання продукції;

- копія технічного паспорта чи іншого документа, що його замінює, з позначкою про дату продажу;

- інші документи, які стосуються розгляду звернення.

 ________________________________________________________________________________________________________

 

Актуальна інформація про ваговимірювальну техніку

Останнім часом на ринках, МАФах, ярмарках, лотках суб’єкти господарювання, порушуючи права споживачів на достовірну інформацію про результати вимірювань, масово використовують вагові побутові пристрої китайського виробництва або взагалі невідомих виробників, які фальсифіковані під ваги торгового призначення і які, відповідно до вимог законодавства, заборонені для використання.

30-1_1

Наголошуємо, що ваги та гирі, які використовуються для здійснення торговельно-комерційних операцій повинні мати повірочне тавро або свідоцтво про повірку. Повірка проводиться науковими метрологічними центрами, які мають міжнародно визнані калібрувальні та вимірювальні можливості за відповідними видами та підвидами вимірювань, та/або із застосуванням національних еталонів; науковими метрологічними центрами, метрологічними центрами та повірочними лабораторіями, уповноваженими на проведення повірки відповідних засобів.

Ваги обов’язково повинні мати маркування, що містить товарний знак виробника, заводський номер, клас точності, найбільшу та найменшу границі зважування, ціну поділки або дискретність відліку, знак відповідності.

Кожен екземпляр ваг має відповідну ідентифіковану за заводським номером експлуатаційну документацію, де зокрема зазначається інформація стосовно гарантійних зобов’язань виробника.

Повірка ваг та гир усіх типів повинна проводитися раз на рік.

Наголошуємо, що під час проведення торговельно-комерційних операцій забороняється використовувати несправні, фальсифіковані або перероблені засоби вимірювальної техніки, такі, що не пройшли періодичну повірку, повірку після ремонту та не відповідають встановленим метрологічним вимогам.

Порушення правил застосування засобів вимірювальної техніки, які використовуються у сфері законодавчо регульованої метрології, тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств та організацій незалежно від форми власності, фізичних осіб-підприємців.

Вимоги до ваговимірювальної техніки, яка використовується при проведені торговельно-комерційних операцій
Пам’ятка для споживача щодо захисту від недостовірних результатів вимірювань
Зразок скарги при порушені метрологічних вимог, прав на достовірність результатів вимірювань