Грип птиці в с. Кандибине

Згідно результатів дослідження Одеської регіональної державної лабораторії Держпродспоживслужби із патматеріалу, відібраного від 6 трупів птиці, що належала громадянці із с. Кандибине, Новоодеського району виявлено РНК вірусу грипу птиці типу А1 субтипу H5 (звіт про результати дослідження від 04.12.2020 № 003764 п.м. / 20).

З метою координації дій з локалізації і ліквідації спалаху грипу птиці 04.12.2020 проведено засідання Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії при Новоодеській районній державній адміністрації, рішенням якої затверджено план з ліквідації захворювання, який включає в т.ч зонування, стемпінг-аут, дезінфекцію.

Визначено буферну зону (зону захисту) радіусом 3 км від епізоотичного осередку, до якої ввійшли населені пункти: с. Новоматвіївське, с. Сельвестрівське, Новоодеського району та туристичний двір «Золота підкова”.

Визначено зоною нагляду територію радіусом 10 км від епізоотичного осередку до якої ввійшли населені пункти: с. Новоінгулка Новоодеського району та с. Степанівка Баштанського району.

За попередніми результатами проведеного епізоотичного розслідування встановлено, що ймовірним джерелом збудника захворювання могла бути дика перелітна птиця.

В осередку захворювання (с.Кандибине) вживаються заходи з локалізації та недопущення поширення збудника захворювання, відповідно до вимог Інструкції з профілактики та ліквідації грипу птиці.

Довідково:

Грип птиці – відноситься до транскордонних захворювань, поширення яких неможливо зупинити тільки обмеживши переміщення товарів через кордон, оскільки основним фактором поширення є інфікована дика перелітна птиця.

Аналіз шляхів міграції диких перелітних птахів вказує, що Україна розташована на перетині кількох міграційних шляхів перелітних птахів, тому ризик занесення збудника грипу птиці з дикими перелітними птахами з неблагополучних країн, територій та зон існує постійно. Під час весняної і осінньої міграції та в роки аномально теплих зим цей ризик істотно підвищується.

 

Враховуючи, що ризик занесення збудника грипу птиці з дикими перелітними птахами існує постійно – найбільш ефективними заходами направленими на мінімізацію ризиків поширення грипу птиці в Україні є дотримання вимог біобезпеки як в комерційних, так і в особистих селянських господарствах, а у випадку захворювання – своєчасне реагування та здійснення заходів з локалізації та ліквідації захворювання.

 

При цьому основним завданням власників птиці є забезпечення постійного дотримання вимог біобезпеки в господарствах та своєчасне повідомлення про захворювання/загибель птиці.

 

Для мінімізації ризиків занесення грипу птиці в птахогосподарства власники птиці повинні забезпечувати виконання вимог передбачених в Інструкції з профілактики та ліквідації грипу птиці та Ветеринарно-санітарних правилах для птахівницьких господарств і вимог до їх проектування, затверджених наказом Головного державного інспектора ветеринарної медицини України від 3 липня 2001 р. № 53, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 5 липня 2001 р. за № 565/5756.

 

Для мінімізації ризиків занесення грипу птиці в особисті селянські господарства власники птиці повинні забезпечувати виконання Ветеринарно-санітарних вимог утримання птиці в особистих селянських господарствах, затверджених наказом Державного департаменту ветеринарної медицини України від 19 грудня 2006 р. № 100, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 19 січня 2007р. за № 42/13309, які передбачають мінімальні стандарти біобезпеки, яких повинні дотримуватися власники птиці в особистих селянських господарствах, рекомендації до утримання птиці, комплектації своїх господарств птицею, а також вимог до власників птиці з метою попередження занесення гостроінфекційних хвороб птиці, зокрема:

 

– при вході у приміщення (вольєр), де утримується птиця, необхідно обладнати дезкилимки;

 

– щоденно проводити клінічний огляд птиці;

 

– забезпечити переодягатися перед входом та виходом у приміщення (вольєр), де утримується птиця;

 

– мінімізувати контакт з дикою та синантропною птицею;

 

– птицю утримувати ізольовано (у закритих приміщеннях, критих вольєрах тощо);

 

– не допускати вільного вигулу птиці на вигонах, водоймищах тощо;

 

– не допускати контакту домашньої птиці з синантропною та особливо з дикою перелітною птицею;

 

– проводити ретельну очистку пташника (2-3 рази на тиждень), побілку стін та сідал;

 

– негайно інформувати державні установи ветеринарної медицини про захворювання птиці, її загибель (вимушений забій) або невластиву поведінку.