Гігієна харчування учнів в загальноосвітніх закладах.

  qwПравильний ріст і розвиток організму неможливі без забезпечення повноцінного харчування. Воно є обов’язковою умовою життя живих організмів.
У процесі роботи, протягом усього життя організм людини витрачає значну кількість механічної і теплової енергії. Ці втрати поповнюються їжею..Правильне харчування – найважливіший фактор нормального розвитку і зростання підростаючого організму, так як у нього витрата енергії набагато більше, ніж у дорослого: більш посилений обмін речовин, велика рухливість і пр.
Встановлено, що при неправильному харчуванні молодого організму спостерігається не тільки уповільнення росту і розвитку, а й виникає цілий ряд захворювань: недокрів’я, рахіт, шлунково-кишкові захворювання і т. д.Про правильну організацію харчування школярів повинні дбати не тільки сім’я, батьки, а й школа, вчителі. У школі має бути буфет, який забезпечує школярів гарячими сніданками. Щоб робота буфету була організована правильно, особи, які відповідають за приготування їжі, повинні складати меню гарячих сніданків на тиждень з урахуванням характеру діяльності дітей, пори року.При складанні норм харчування для дітей слід враховувати таке. Їжа дітей повинна мати відносно більшу енергетичну цінність, оскільки на кожен кілограм маси тіла дитині потрібна більша кількість енергії, ніж дорослій людині. Організм, що росте, потребує щодня чотириразового харчування. Добовий раціон слід розподілити так: сніданок – 20…25%, другий сніданок – 10…15, обід – 45…50, вечеря – 20…25% добової кількості їжі. Визначаючи норми харчування і складаючи раціон харчування, враховують вік дитини, масу її тіла, енергетичну цінність продуктів, їхні смакові якості та ін. Тільки таке точне врахування складу, якості і кількості поживних речовин в продуктах харчування забезпечує покриття всіх енергетичних витрат організму, що росте.
У невеликих школах при складанні меню не завжди враховують потрібну кількість і якість їжі. Різноманітна їжа – це їжа, яка складається з різних продуктів рослинного і тваринного походження. Тільки така їжа відповідає потребам організму, що росте, оскільки вона містить необхідну кількість білків, жирів, вуглеводів, мінеральних солей і вітамінів. Чим різноманітніша їжа за складом, тим краще засвоюється вона організмом.
Меню для дітей треба продумувати заздалегідь, враховуючи їхні вікові особливості і потреби в харчуванні. Для збудження апетиту діти не потребують гострих приправ, таких як гірчиця, перець. Зате для них треба включати в меню квашену капусту, овочеві слати, вінегрети і т.ін. Дуже корисні страви з молока, молочних продуктів і круп. Обов’язковою умовою повного засвоєння поживних речовин є смакові якості їжі. Вживання тих самих страв з дня на день призводить до одноманітного раціону харчування, різко зменшує апетит і знижує виділення травних соків.
Харчування дітей влітку і взимку дещо відрізняється. У зимовий період при низьких температурах організм дитини витрачає більше енергії. Тому їжа дитини в цей період повинна мати більшу енергетичну цінність. Влітку при високій температурі навколишнього середовища рекомендується їжа, яка містить легкозасвоювані, необхідні для організму поживні речовини., оскільки діяльність травних залоз в дітей у спеку різко знижується, кількість травних соків недостатня. Легкозасвоюваною є, наприклад, молочно-рослинна їжа. Молочна їжа містить усі необхідні для нормального росту і розвитку дітей поживні речовини, а в рослинній, крім того, багато вітамінів, мінеральних солей і клітковини, яка посилює перистальтику кишок. Зловживання влітку жирною і м’ясною їжею може призвести до застою її в шлунку, кишках, що викликає бродіння, гниття, а нерідко й розлади діяльності травного каналу.Діти молодшого шкільного віку приходять до школи з різним рівнем гігієнічних знань, умінь і навичок. Завдання вчителя – закріпити вже набуті корисні гігієнічні навички, розвинути нові. Необхідною умовою для привчання дітей молодшого шкільного віку до культури поведінки за столом є приклад учителя. До таких навичок належать обов’язкове миття рук перед їдою, культура поведінки під час їжі.