ДО УВАГИ ВИРОБНИКІВ НАСІННЯ

Незабаром  для виробників насіння розпочнеться наступний етап виробництва – підготовка та проведення польового оцінювання сортових посівів.

Процедура проведення сертифікації та видачі сертифікатів, що засвідчують сортові і посівні якості насіння або сортові і товарні якості садивного матеріалу передбачає:

  • подання заявки на проведення сертифікації;
  • розгляд заявки та прийняття рішення;
  • укладення договору про надання послуг із проведення сертифікації у сфері насінництва та розсадництва;
  • проведення польового оцінювання;
  • проведення ділянкового (ґрунтового) та лабораторного сортового контролю;
  • відбір проб для проведення випробування;
  • проведення випробування;
  • аналіз одержаних результатів і прийняття рішення щодо видачі відповідного сертифіката;
  • видача сертифіката.
  • Польове оцінювання (апробація) насіннєвих посівів сільськогосподарських культур включає в себе ряд заходів призначених для визначення сортової чистоти (типовості), вмісту видової та сортової домішки, засміченості бур’янами, ураженості хворобами, ушкодженості (заселеності) шкідниками з метою встановлення придатності для використання урожаю на насінницькі цілі.

Польовому інспектуванню підлягають насінницькі посіви сортів, гібридів та їх батьківських форм, занесених до Державного реєстру сортів рослин, призначених для поширення в Україні.

Інспектування посівів проводять у два етапи: попереднє та остаточне.

У ході попередньої інспекторської перевірки уточнюють відомості, представлені виробником насіння при поданні заяви на проведення польового інспектування насінницьких посівів.

За перевірки документів на висіяне насіння (атестати, свідоцтва та ін.) представлені дані звіряють з даними, зазначеними на етикетках від паковань (мішків, контейнерів) відповідних партій. При цьому звертають увагу на походження насіння та законність його отримання.

Кожен заявлений посів обстежують у натурі для підтвердження ідентичності сорту, перевіряють дотримання вимог технології виробництва насіння (попередники, межі посіву, просторова ізоляція, розмежування і т.д.), а також ступінь засміченості посіву бур’янами (карантинними, важковідокремлюваними, злісними), важковідокремлюваними (за очищення насіння) культурами, ураженості хворобами і пошкодженості шкідниками.

Результати попередньої перевірки та виявлені у ході її можливі недоліки відображають у акті попереднього інспектування, в якому роблять (за необхідності) припис із зазначенням терміну усунення наявних недоліків. Якщо зауваження інспектора враховано та вчасно здійснено всі необхідні заходи, посів вважається придатним для остаточного інспектування.

Остаточне інспектування посівів проводять у фази розвитку рослин, коли проявляється найбільше сортовирізняльних ознак . Для пшениці, жита, тритикале, ячменю, вівса, рису – це кінець воскової – початок повної стиглості зерна, для проса – поява забарвлення квіткових плівок; для гречки – побуріння нижніх плодів.

Для  оцінювання рослин на ділянках використовують офіційний опис сорту, а також результати ґрунтового контролю насіння, яким засіяно даний посів (якщо такі дані існують).

Залежно від результатів польового інспектування посіву (після обрахунку показників) складають такі документи:

  • акт польового інспектування – якщо посів за всіма показниками визнано придатним на насінницькі цілі;
  • акт бракування посіву – якщо такий посів визнано непридатним (за будь якої причини) для використання урожаю з нього на насінницькі цілі і підлягає вибракуванню.

Посів вибраковують з числа насінницьких, якщо за проведення інспектування встановлено:

  • грубі порушення ведення насінницької документації та факти фальсифікації;
  • недотримання вимог щодо розміщення (попередник, просторова ізоляція, розмежування);
  • неможливість ідентифікації сорту;
  • наявність карантинних об’єктів;
  • невідповідність сортової чистоти (типовості) та інших показників, що визначаються у процесі польового інспектування, зазначеним вимогам;
  • наднормативну ураженість рослин інфекційними хворобами;
  • сильну пошкодженість (заселеність) шкідниками;
  • високу засміченість важковідокремлюваними бур’янами та культурними рослинами.