Чому жителі Миколаєва замість громадських туалетів ходять до вбиралень фаст-фудів?

003

Наявність доступних громадських туалетів є питанням цивілізованого вибору, а їх комфорт та зручність свідчать про повагу до людської гідності. Альтернатива громадському туалету – це темний закуток, або вмовляння офіціанта впустити вас до закладу.

Берлінська концепція міських вбиралень описана на 99 сторінках. У Німеччині громадські туалети зазвичай є платними. У місті Кельн, наприклад, є сайт з інтерактивною мапою мережі міських вбиралень, що дає можливість знайти не лише найближчий туалет, але й такий, що задовольнить потреби конкретного користувача: є опція шукати лише безкоштовні вбиральні, з приладдям для дітей, цілодобові, тощо.

У світі ці питання регулюються. Посібник з дизайну та обслуговування публічних вбиральнь Сінгапурської «туалетної асоціації» визначає добре облаштований туалет за наступними критеріями: чистота, сухість, якісна вентиляція, легкість в обслуговуванні, продуманий проект, комфорт для людей з інвалідністю та доступні ціни.

Нажаль, в обласному центрі правилами благоустрою, санітарного утримання територій, забезпеченням чистоти і порядку в місті Миколаєві встановлення мобільних санітарно-технічних приладів (вбиралень) передбачено тільки на період проведення масових громадських та святкових заходів. Іншої «концепції»з даного питання на сайті місцевої влади не знайдено.

Законом України «Про благоустрій населених пунктів» встановлено, що «власник об’єкта благоустрою щодо об’єктів приватної власності, орган державної влади та орган місцевого самоврядування щодо об’єктів благоустрою державної та комунальної власності відповідно до законодавства забезпечує встановлення на об’єкті благоустрою громадських вбиралень. Тарифи на послуги з користування громадськими вбиральнями встановлюються органами місцевого самоврядування відповідно до порядку формування цих тарифів, затвердженого Кабінетом Міністрів України».

На виконання вказаного Закону постановою Уряду затверджено Порядок формування тарифів на послуги з користування громадськими вбиральнями в населених пунктах, який чинний з 11.03.2016.

Порядком визначено поняття «громадська вбиральня». Нею є приміщення або окремі будівлі громадського призначення, обладнані санітарно-технічними приладами для задоволення природних потреб людини; до громадських вбиралень належать стаціонарні громадські вбиральні та мобільні туалетні кабіни для тимчасового користування.

Розрахунок тарифу на послугу з користування громадськими вбиральнями здійснюється із застосуванням нормативного методу на підставі державних і галузевих нормативів використання матеріальних та паливно-енергетичних ресурсів, норм оплати праці, відповідних розцінок, нормативів витрат з управління та обслуговування громадських вбиралень з урахуванням планованих витрат з операційної діяльності, фінансових витрат та рівнем рентабельності не більш 12 відсотків до повної планованої собівартості послуг. Тарифи, які встановлюються на рівні повної планованої собівартості послуг, фіксуються на один рік.

На жаль, в Миколаївській області зазначене питання знаходиться поза увагою органів місцевого самоврядування. Суб’єкти господарювання надають послуги з користування громадськими вбиральнями за вільними тарифами.

Надання послуги за вільними тарифами при встановленні державного регулювання є порушенням вимог законодавства у сфері ціноутворення, за які суб’єкт господарювання несе відповідальність.