Всі записи автора Головне управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області

Перехреснозапильні культури. Порядок узгодження розташування насіннєвих посівів

Відділ контролю в сфері насінництва та розсадництва Управління фітосанітарної безпеки Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області нагадує суб’єктам насінництва та розсадництва, які вирощують перехреснозапильні культури про необхідність узгодження розташування насінницьких посівів.

Порядок узгодження розташування посівів затверджено наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 07.10.2016 №365.

Згідно з Порядком, відповідно до запланованого обсягу виробництва насіння та садивного матеріалу, суб’єкт насінництва та розсадництва узгоджує питання на висівання споріднених перехреснозапильних рослин з іншими суб’єктами господарювання, які використовують земельні ділянки, розташовані від насіннєвого посіву на відстані в межах норм просторової ізоляції. За результатами узгодження може укладатися угода про не висівання споріднених перехреснозапильних рослин, а також про взаємні гарантії вчасного знищення падалиці культур, які є джерелом небажаного запилення на земельних ділянках в межах норм просторової ізоляції протягом вегетаційного періоду відповідного року.

Нагадуємо, що план-схеми подаються не пізніше 01 березня поточного року у письмовому вигляді або нарочним до управління фітосанітарної безпеки Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївсьій області.

Відповідно до Порядку п. 6 право на перевагу при розташуванні насіннєвих посівів перехреснозапильних культур мають суб’єкти насінництва та розсадництва після затвердженого плану-схеми. Інші суб’єкти господарювання обов’язково повинні бути попереджені про затвердження плану–схеми вирощування насіннєвого матеріалу та не розміщувати посіви споріднених перехреснозапильних рослин на відстані в межах норм просторової ізоляції.

Підставою для відмови в узгодженні плану-схеми є відсутність суб’єкта насінництва та розсадництва у Державному реєстрі суб’єктів насінництва та розсадництва.

ПТАШИНИЙ ГРИП ТА ЙОГО НЕБЕЗПЕЧНІСТЬ ДЛЯ ЛЮДИНИ, ПРОФІЛАКТИКА ЗАХВОРЮВАННЯ

Пташиний (курячий) грип – це інфекційна хвороба тварин (птахів), яка викликається одним із різновидів вірусу грипу, а саметипу А. Вона вперше була виявлена в Італії, понад сто років тому і зустрічається всюди. Вважається, що усі птахи сприйнятливі доданої інфекції, водночас деякі види менше, ніж інші. Мігруючі водоплавні птахи – частіше дикі качки – є природним резервуаром вірусу пташиного грипу. Але вони найменш сприйнятливі до інфекції. А ось домашні птахи, включаючи курей, гусей та індиків, дуже сприйнятливі до її збудника, тому епізоотії смертельного грипу швидко поширюються серед них. Вірус пташиного грипу, як правило, не вражає інші види тварин, окрім птахів і свиней.
Грип у тварин (птахів) і грип у людей викликається спорідненими вірусами, які відрізняються лише за складом та агресивністю своїх ферментів.

Механізм передачі цієї інфекції повітряно-крапельний: від хворої птиці до людини (достовірно встановлено). Можливість передачі вірусу від хворої до здорової людини ще не встановлена. При вживанні м’яса птиці чи яєць, які пройшли термічну обробку, фактів захворювання не встановлено.

Люди на пташиний грип не хворіють.

Виключенням є пташиний грип спричинений штамом H5N1 випадки захворювання на який серед людей реєструються з 1997 року. Як правило це спорадичні, поодинокі випадки захворювання, оскільки сприйнятливість людей до цього штаму вірусу грипу також є не високою. Зараження, здебільшого, відбувається за прямого контакту з інфікованими птахами під час догляду за ними, розробці їх тушок, збиранні та упаковуванні яєць.

Значно рідше інфікування відбувається аліментарним шляхом при вживанні сирих чи недостатньо просмажених яєць. Останнім часом з’явилися повідомлення про можливість передачі вірусу грипу H5N1 від птахів до людини повітряно-крапельним шляхом. Наразі немає доведених фактів передачі пташиного грипу від людини до людини. Однак занепокоєння викликає те, що внаслідок мутацій та обміну генетичним матеріалом з вірусами грипу людини, віруси пташиного грипу можуть набути нових властивостей і передаватися від людини до людини, зокрема і повітряно-краплинним шляхом. За такої ситуації пташиний грип може перетворитися на монстра, який буде становити серйозну небезпеку для людства.

Клінічна симптоматика пташиного та «звичайного» грипу у людини схожі.

При пташиному грипі від зараження до перших клінічних проявів проходить у середньому 2-4 дні. Характерними симптомами є висока гарячка, сухий кашель, болі у горлі, м’язах, суглобах, головний біль. У багатьох випадках спостерігаються діарея, нудота, блювання. За сприятливого перебігу через 7-10 днів наступає одужання. Однак, частіше, пташиний грип у людей набуває тяжкого перебігу з розвитком атипової (вірусної) пневмонії, гострої легеневої недостатності і завершується смертю хворого. Починаючи з 2003 року Всесвітня організація охорони здоров’я підтвердила захворювання на пташиний грип у різних країнах світу більше 400 людей, із яких понад 250 померли.

Щоб запобігти захворюванню на пташиний грип необхідно дотримуватися наступних рекомендацій:

  1. Уникайте контактів з домашньою водоплавною птицею.
  2. Не слід без потреби доторкатися до птиці – не тільки мертвої та хворої, але й тої, яка здається здоровою.
  3. Уникайте контакту з поверхнями, на які могли потрапити послід та інші виділення птахів.
  4. Як і у випадку з іншими інфекційними захворюваннями, що передаються повітряно-крапельно, один з найбільш ефективних засобів захисту – використання захисних масок.
  5. Вірус пташиного грипу легко знищується за допомогою теплової обробки. В м’ясі вірус гине: при температурі 85оС – за 10 секунд. Тобто, вживаючи добре проварене м’ясо, заразитися неможливо.
  6. Яйця не слід вживати в сирому вигляді – їх необхідно варити 10 хв. або обсмажувати з двох боків. Перед приготуванням сирі яйця необхідно вимити з милом.
  7. Зробіть щеплення від звичайного грипу.

 

Важливо пам’ятати! За появи симптоматики гострого респіраторного захворювання впродовж 5 днів з моменту перебування у місці загибелі птахів негайно зверніться до лікаря. Противірусна терапія розпочата у перші дні захворювання на пташиний грип суттєво збільшує шанси на одужання.

 

Семінар–нарада щодо профілактики та недопущення виникнення грипу птиці на території Арбузинського району

 

20 січня 2020 року о 15.00 год. на території ферми  ТОВ «Братська куряча фабрика», смт Арбузинка, Арбузинського р-ну, Миколаївської області відбулася семінар-нарада на тему: «Щодо профілактики та недопущення виникнення грипу птиці на території Арбузинського району».

На нараді були присутні  ветеринарний лікар та працівники даного птахогосподарства.

Нараду провели: заступник начальника управління – начальник відділу безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Арбузинського  міжрайонного управління Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області  Паталашенко Т.В.; начальник Арбузинської РДЛВМ Долінська В.І.

Під  час семінар-наради присутніх ознайомили з основними вимогами Інструкції з профілактики та ліквідації грипу птиці, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 17.10.2011 №547.

Впродовж всього заходу всі охочі отримали вичерпні відповіді на питання, що їх цікавили, тематичні матеріали та роз’яснювальні листи.

Семінар–нарада щодо попередження виникнення грипу птиці.

20 січня 2020 року о 16.00 год. на території ферми  №4, ПП «АП «Благодатненський птахопром», с. Іванівка, Арбузинського р-ну, Миколаївської області  за участю заступника начальника управління – начальника відділу безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Арбузинського  міжрайонного управління Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області  Паталашенко Т.В. та  начальника Арбузинської РДЛВМ Долінської В.І. була проведена семінар-нарада на тему: «Щодо попередження виникнення грипу птиці». На зустрічі були присутні працівники та ветеринарні спеціалісти птахогосподарства. На даній нараді були висвітлені питання щодо клінічних ознак грипу птиці, діагностики та профілактики даного захворювання, обов’язкового дотримання «закритого» режиму господарства під час утримання та розведення птиці.

До уваги операторів ринку кормів!

З 19.01.2020 набрав чинності Закон України «Про безпечність та гігієну кормів».

Цей Закон визначає правові та організаційні засади гарантування безпечності кормів у процесі їх виробництва, обігу та використання, зокрема встановлює вимоги щодо гігієни, маркування, пакування та представлення кормів, регулює відповідні суспільні відносини між операторами ринку та органами державної влади.

Оператор ринку зобов’язаний отримати експлуатаційний дозвіл на кожну окрему потужність, що призначена для:

1) виробництва та/або обігу:

поживних добавок;

зоотехнічних добавок;

технологічних добавок, таких як антиоксиданти (лише з максимальним встановленим вмістом);

сенсорних добавок, таких як барвники (лише каротиноїди та ксантофіли);

протеїнів, отриманих з мікроорганізмів, що належать до бактерій, дріжджів, водоростей та нижчих грибів, крім дріжджів, вирощених на субстратах тваринного чи рослинного походження;

побічних продуктів від виробництва амінокислот шляхом ферментації;

2) виробництва та/або обігу преміксів, виготовлених з використанням:

зоотехнічних добавок, таких як підсилювачі росту та інші зоотехнічні добавки, крім підсилювачів засвоюваності, стабілізаторів кишкової флори, речовин, які сприятливо впливають на навколишнє природне середовище;

кокцидіостатиків та гістомоностатиків;

поживних добавок, таких як вітаміни, провітаміни та речовини з встановленим хімічним складом із схожою дією (лише вітаміни А та Д), суміші мікроелементів (лише мідь та селен);

3) виробництва з метою введення в обіг або виробництва лише для власного господарства кормових сумішей з використанням кормових добавок або преміксів, що містять:

зоотехнічні добавки, такі як підсилювачі росту та інші зоотехнічні добавки, крім підсилювачів засвоюваності, стабілізаторів кишкової флори, речовин, які сприятливо впливають на навколишнє природне середовище;

кокцидіостатики та гістомоностатики.

 

Видача експлуатаційного дозволу або прийняття рішення про відмову у видачі експлуатаційного дозволу здійснюється територіальним органом компетентного органу протягом 30 календарних днів з дня отримання ним заяви про видачу експлуатаційного дозволу.

За видачу експлуатаційного дозволу справляється адміністративний збір у розмірі 0,17 мінімальної заробітної плати за місяць, що зараховується до державного бюджету.

 

Оператори ринку, які провадять діяльність, що не вимагає отримання експлуатаційного дозволу, зобов’язані повідомити компетентний орган про потужності, які вони мають намір використовувати на будь-якій стадії виробництва та/або обігу кормів, з метою їх державної реєстрації.

Державна реєстрація потужностей здійснюється територіальним органом компетентного органу шляхом внесення відповідної інформації до Державного реєстру потужностей з виробництва та обігу кормів на безоплатній основі.

Кожній потужності у Державному реєстрі потужностей з виробництва та обігу кормів присвоюється реєстраційний номер.

Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 06.05.2019 № 241 « Про затвердження деяких нормативно-правових актів щодо безпечності та гігієни кормів» затверджено 9 підзаконних актів:

1) форму Декларації про відповідність кормів вимогам законодавства про корми для операторів ринку, які діють виключно як продавці та здійснюють лише реалізацію кормів, без зберігання кормів на належних їм потужностях;

2) Перелік матеріалів, реалізація та використання яких для потреб годівлі тварин є обмеженими чи забороненими;

3) Вимоги до інформації про особливості складу кормового матеріалу (обов’язкової декларації);

4) Вимоги до інформації про особливості складу кормової суміші (обов’язкової декларації);

5) Вимоги щодо маркування кормових добавок у кормових матеріалах та кормових сумішах для продуктивних та непродуктивних тварин, а також вимоги щодо зазначення у маркуванні вмісту вологи у кормах;

6) Порядок маркування кормів, призначених для тварин, які утримуються для наукових та експериментальних цілей;

7) Дозволені відхилення між наведеними у маркуванні значеннями складу кормового матеріалу та/або кормової суміші та значеннями, встановленими під час здійснення державного контролю;

8) Додаткові вимоги щодо маркування кормових добавок та преміксів;

9) Порядок формування та ведення Державного реєстру потужностей з виробництва та обігу кормів.

 

Порядок видачі, переоформлення, видачі дубліката та анулювання експлуатаційного дозволу компетентним органом, а також форма експлуатаційного дозволу затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Порядок здійснення державної реєстрації потужностей затверджується Кабінетом Міністрів України.

На разі здійснюється процедура погодження та затвердження порядку видачі, переоформлення, видачі дубліката, анулювання експлуатаційного дозволу та порядку здійснення державної реєстрації потужностей.

З метою отримання експлуатаційного дозволу, або проведення державної реєстрації потужностей попередньо звертайтесь до територіальних підрозділів Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області.

 

Пам’ятка вимог насіння

Відділ контролю в сфері насінництва та розсадництва управління фітосанітарної безпеки Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області  інформує про необхідність додержання вимог чинного законодавства України.

Так, згідно статті 15 Закону України «Про насіння та садивний матеріал» насіння і садивний матеріал вводяться в обіг після їх сертифікації.

Сертифікати на насіння або сертифікати на садивний матеріал можуть бути видані, якщо:

– насіння та/або садивний матеріал належить до сорту, занесеного до Реєстру сортів рослин України;

– насіння за сортовими або посівними якостями відповідає вимогам законодавства у сфері насінництва та розсадництва;

– садивний матеріал за сортовими або товарними якостями відповідає вимогам законодавства у сфері насінництва та розсадництва.

Також партія насіння, яку придбали, повинна бути  забезпечена супровідними документами. Згідно ДСТУ 4138-2002 «Насіння сільськогосподарських культур. Методи визначення якості» до супровідних відносять ті господарські документи, які видає споживачеві виробник насіння:

– «Атестат на насіння» – на оригінальне (добазове) та елітне – (базове) насіння;
– «Свідоцтво на насіння» – на насіння репродукцій (сертифіковане);
– «Свідоцтво на гібридне насіння» – на насіння першого покоління гібридів.

Також слід зазначити, що згідно ст. 17 Закону України «Про насіння і садивний матеріал» використання для сівби/посадки насіння та/або садивного матеріалу, що не має відповідного сертифікату забороняється.

Слід велику увагу приділяти  пакуванню та маркуванню партій насіння, Порядок якого, згідно наказу № 348 від  10 липня 2017 року затверджено Міністерством аграрної політики та продовольства України.

Обов’язковому пакуванню та маркуванню підлягають усі партії добазового та базового насіння незалежно від призначення, а також партії сертифікованого насіння першої генерації, призначені для реалізації.

Етикетка повинна містити усю необхідну інформацію про партію насіння. Особливості маркування залежать від призначення насіння, виду упаковки і способів його транспортування.

На пакеті з фасованим насінням, призначеним для роздрібної торгівлі вказують згідно п.8.5. ДСТУ 6006:2008 «Насіння овочевих, баштанних культур та кормових коренеплодів. Пакування, маркування та зберігання. Технічні умови»:

– назву країни-виробника насіння, а також фірму, підприємця, тощо; – назву і товарний знак, юридичну адресу, де пакували насіння;

– культуру, сорт, гібрид, масу, або кількість насінин в пакеті, шт.;

– номер насіннєвої партії;

– рік урожаю;

– схожість;

– документ на насіння (назва, №); – коротку інформацію про культуру (сорт, гібрид, поради щодо вирощування).

Зазначені показники безпосередньо можуть наноситись на спожиткові тару методом механічного чи ручного штампування. Порядок реалізації насіння овочевих, баштанних культур та кормових коренеплодів регламентується вищевказаним ДСТУ 6006:2008. Відповідно п.12.2. цього стандарту кожну партію насіння під час відпускання супроводжують документами, які підтверджують гарантію якості насіння згідно ДСТУ 4138-2002 та Довідкою про сортові та посівні якості насіння. У разі перепродажу посередник (перекупник) виписує нові супровідні документи на якість насіння (під свою відповідальність).

Реалізація насіння, яке не забезпечене супровідними документами про їх походження та якість забороняється законодавством України. Власник насіння повинен гарантувати відповідність посівних якостей насіння даним, зазначеним у відповідних документах.

Законом України «Про насіння та садивний матеріал» передбачено, що особи, винні в порушенні законодавства у сфері насінництва та розсадництва, несуть відповідальність згідно законодавства.

 

 

 

Порядок організації харчування в закладах дошкільної та загальної середньої освіти

Процес організації харчування дітей у навчальних закладах складається з:

Складання повноцінного раціону харчування;

Використання різноманітного асортименту продуктів, що гарантує достатній вміст необхідних мінеральних речовин та вітамінів;

Суворого дотримання режиму харчування, що відповідає фізіологічним особливостям дітей різних вікових груп, правильне поєднання його з режимом дня для кожної дитини і режимом роботи закладу;

Індивідуального підходу до кожної дитини, облік стану його здоров’я, особливості розвитку, періоду адаптації, наявність хронічних захворювань;

Суворого дотримання технологічних вимог при приготуванні їжі, забезпечення правильної обробки харчових продуктів, повсякденний контроль за роботою харчоблоку;

Відпрацювання режиму і графіка харчування дітей;

Визначення постачальників продуктів харчування і продовольчої сировини;

Приймання продуктів харчування і продовольчої сировини гарантованої якості;

Складання меню-розкладу;

Виготовлення страв;

Проведення реалізації готових страв і буфетної продукції;

Ведення обліку дітей,  які отримують безоплатне гаряче харчування,  а також гаряче харчування за кошти батьків;

Інформування  батьків про організацію харчування дітей у закладі.

 

Нормативно-правова база

Харчування у дитячих закладах освіти здійснюється у закладах незалежно від їх підпорядкування, типу і форм власності відповідно до законодавчих, нормативних та методичних документів, затверджених в установленому законодавством порядку, а саме: Постанова КМУ від 22 листопада 2004 року №1591 «Про затвердження норм харчування у навчальних та оздоровчих закладах», Наказів Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України від 01.06.2005 року № 242/329 «Про затвердження Порядку організації харчування дітей у навчальних та оздоровчих закладах», від 17.04.2006 N 298/227 «Про затвердження Інструкції з організації харчування дітей у дошкільних навчальних закладах», від 15.08.2006 № 620/563 «Щодо невідкладних заходів з організації харчування дітей у дошкільних, загальноосвітніх, позашкільних навчальних закладах», листа Міністерства освіти і науки України від 11.09.2009 №1/9-630 «Про вжиття заходів щодо запобігання харчових отруєнь у навчальних закладах», наказів Міністерства охорони здоров’я України від 04.03.2016 № 234 «Про затвердження Санітарного регламенту для дошкільних навчальних закладів», від 03.09.2017 № 1073 «Про затвердження Норм фізіологічних потреб населення України в основних харчових речовинах і енергії», Постанови КМУ від 23.05.2001 №559 «Про затвердження переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов’язковим профілактичним медичним оглядам, порядку проведення цих оглядів та видачі особистих медичних книжок» тощо.

За організацію харчування дітей у навчальних закладах та за стан харчоблоку відповідальність несуть:

  • засновники закладу — виконавчі комітети або органи місцевого самоврядування;
  • керівники цих закладів;
  • організації, з якими укладено договір на послуги харчування дітей

Наказом керівника закладу призначається особа, відповідальна за організацію харчування дітей. Складання щоденних меню-розкладів, меню здійснюється медичним працівником, завідувачем виробництва харчоблоку, їдальні навчального закладу на підставі примірних двотижневих меню, підписується керівником закладу. Меню-розклад складається єдиним для всіх дітей закладу, але з різним виходом страв за  віковими  групами,  наведеними  в  нормах харчування. Щоденний меню-розклад ураховує норми харчування, наявні продукти та продовольчу сировину. Керівником (навчального закладу, підприємства громадського харчування або організації,  що надають послуги із забезпечення харчування дітей) затверджуються примірні двотижневі меню, які погоджуються з територіальною установою Держпродспоживслужби. Якщо харчування учнів здійснюється організацією (підприємством громадського харчування), штат харчоблоку (їдальні, буфету) не належить до штатного розпису навчального закладу. Асортимент шкільних буфетів визначено Державними санітарними правилами і нормами влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу, затвердженого постановою від 14.08.2001 № 63.Працівники, пов’язані з організацією харчуванням дітей, повинні проходити обов’язкові медичні огляди відповідно до чинного законодавства.

 Для інформування батьків у дитячому навчальному закладі:

– Щодня в інформаційних куточках обов’язково вивішується меню із зазначенням виходу страв;

– Поруч з вікном видачі їжі з харчоблоку обов’язково вивішується графік видачі їжі та денне меню із зазначенням виходу кожної страви, яке завірено керівником і медичним працівником закладу;

– Перед харчоблоком і в групах повинні бути вивішені таблиці, в яких визначається об’єм порції, що мають отримати діти кожної з вікових груп;

– В інформаційних куточках розміщується інформація про організацію, яка надає послуги з харчування у закладі середньої освіти;

– Якщо у закладі освіти є буфет, батьки можуть перевірити, чи немає серед продукції, яка продається у буфеті школи, забороненої. Варто зазначити що у закладах освіти забороняється використовувати продукти, що містять синтетичні барвники, ароматизатори, підсолоджувачі, підсилювачі смаку, консерванти;

– Поруч з харчоблоком повинні бути виставлені розміряні за вагою контрольні порції страв на день;

– Працівники закладу зобов’язані залишати добову порцію. Така порція зберігається промаркована в холодильнику і складається з усього, що входило в раціон харчування дитини (із зазначенням, які страви, в який день або час були відібрані).

 

ВІДБУВСЯ КРУГЛИЙ СТІЛ З ДОТРИМАННЯ ЧИННОГО ЗАКОНОДАВСТВА ПРИ РЕАЛІЗАЦІЇЇ ПИТНОЇ ВОДИ НАСЕЛЕННЮ

17.01.2020р. в Управлінні державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства відбувся круглий стіл з питань ДОТРИМАННЯ ЧИННОГО ЗАКОНОДАВСТВА ПРИ РЕАЛІЗАЦІЇЇ ПИТНОЇ ВОДИ НАСЕЛЕННЮ. В заході прийняли участь: спеціалісти Управління державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області, а також керівники підприємств що реалізують питну воду населенню (ТОВ КИ ОФ ХЕЛФ «Жива вода», ТОВ «Аква Сана», ТОВ «Аква Віва» та інші)

В ході круглого столу обговорювались наступні питання:

  • Діюче законодавство в сфері питного водопостачання.
  • Основні вимоги санітарного законодавства при реалізації питної води.
  • Порядок організації та здійснення виробничого контролю питної води.

Повідомлення RASFF щодо виявлення SALMONELLA в порошку з цибулі

До Держпродспоживслужби надійшли інформаційні повідомлення системи RASFF від 02.01.2020 № 2020.0016.

Відповідно до повідомлення, виявлено SALMONELLA в порошку з цибулі, експортованому з Індії (експортер Natural Agro Foods) до Німеччини (виробник Lay Gewurze OHG-AP-N:TH 04503) та до окремих-членів ЄС і, в тому числі, до України – Lay Specie.

Згідно статті 20 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» (далі – Закон) оператори ринку зобов’язані вилучати та/або відкликати у встановлених законом випадках харчові продукти, які перебувають в обігу, якщо встановлено, що ці продукти можуть спричинити шкідливий вплив для здоров’я людини, та письмово інформувати компетентний орган про виявлені невідповідності та вжиті заходи.

У разі виявлення вищезазначеної продукції в обігу, просимо негайно інформувати  Головне управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області за адресою: пр-кт. Центральний, 288, м. Миколаїв, 54003,  т/факс 24-00-23 та e-mail: vetupravlinnia@ukr.net,  viddil_bhp@ukr.net.

Значення галузі насінництва у сільськогосподарському виробництві

Насінництво забезпечує розмноження та виробництво насіння сортів рослин – як основного, незамінного засобу підвищення врожайності сільськогосподарських культур. Насінництво є окремою галуззю зі своєю організаційною структурою, науково обґрунтованою технологією, відповідним матеріальним та технічним забезпеченням. Насінництво – це наука про розмноження сортів сільськогосподарських культур при збереженні всіх морфологічних, біологічних і господарсько-цінних ознак. Насінництво реалізує досягнення селекції шляхом прискореного розмноження і впровадження у виробництво нових сортів.

У процесі насінництва можливе значне поліпшення сорту. Теоретичною основою насінництва є положення генетики – науки про спадковість і мінливість. Через насіння передаються генетичні ознаки сортів. З агротехнічної та виробничо-господарської точки зору основне завдання галузі насінництва сільськогосподарських культур полягає у виробництві насіння високоврожайних сортів, у збереженні та поліпшенні його чистосортності та врожайних властивостей.

Система насінництва та розсадництва – комплекс взаємопов’язаних організаційних, наукових і агротехнічних заходів, спрямованих на забезпечення виробництва, реалізації та використання насіння і садивного матеріалу сортів рослин. Система насінництва базується на тісній взаємодії науки з виробництвом, що забезпечує розмноження нових сортів і гібридів, збереження чистосортності й типовості, високих посівних якостей і врожайних властивостей сортів. Система насінництва повинна бути узгоджена з внутрішніми потребами ринку посівного матеріалу, враховувати ринкові тренди, зміни і тенденції на світовому ринку зерна, сучасні технології виробництва насіння, забезпечити освоєння науково обґрунтованих сівозмін та оптимальної структури посівних площ, структури сортового складу та впровадження у виробництво високоефективних сортів.

Використання високоякісного посівного матеріалу та високопродуктивних сортових ресурсів належить до основних факторів інтенсифікації виробництва сільськогосподарських культур тому значна увага сьогодні приділяється галузі насінництва і в подальшому роль насінництва буде зростати. Таким чином високоефективна система ведення насінництва забезпечує попит сільськогосподарських виробників на високоякісний посівний матеріал, прискорене впровадження у виробництво нових перспективних сортів і гібридів, збереження сортових якостей і врожайних властивостей сорту в процесі подальшого його розмноження. Можна стверджувати, що галузь насінництва в майбутньому буде відігравати ключову роль у збільшенні валових зборів продукції рослинництва.

Насіння сільськогосподарських культур, як посівний матеріал – є головною передумовою щорічного відтворення процесу зерновиробництва і не може бути заміненим жодним фактором виробництва. Від якісних показників насіннєвого матеріалу в значній мірі залежить рівень урожайності та якісні показники кінцевого продукту. Доцільно зазначити, що у ринкових умовах, у зв’язку зі скороченням внесення мінеральних і органічних добрив та засобів захисту рослин, сортові ресурси та високоякісний посівний матеріал виступають основним засобом отримання стабільно високих врожаїв.

Господарсько-економічні та організаційно-правові відносини в галузі насінництва в сьогоднішніх умовах формування ринкових відносин в державі регламентуються законами України «Про насіння і садивний матеріал», «Про охорону прав на сорти рослин», «Про карантин рослин», Державними стандартами України ДСТУ 2240-93 «Насіння сільськогосподарських культур. Сортові та посівні якості», ДСТУ 4138-2002 «Насіння сільськогосподарських культур. Методи визначення якості», а також Державним реєстром сортів рослин, придатних для поширення в Україні та Державним реєстром суб’єктів насінництва та розсадництва.

Закон України «Про насіння і садивний матеріал» визначає основні засади виробництва та обігу насіння і садивного матеріалу, правові, організаційні та фінансові засади функціонування ринку насіння і садивного матеріалу, вимоги щодо його вирощування, підготовки, маркування, реалізації, а також повноваження органів виконавчої влади, здійснення державного контролю за дотриманням вимог законодавства у сфері насінництва та розсадництва, контролю за обігом насіння і садивного матеріалу на території України, права та обов’язки суб’єктів насінництва та розсадництва.

Закон України «Про охорону прав на сорти рослин» регулює майнові та немайнові відносини між виробниками та власниками сорту, пов’язані з необхідністю захисту прав на сорти рослин. Закон України «Про карантин рослин» визначає основи карантину рослин та направлений на протидію занесенню і поширенню в Україні шкідливих організмів.