Як здійснити нарахування обсягів комунальних послуг при відсутності показників лічильників?

Відповідно до законодавства з ціноутворення формування тарифів на централізоване водопостачання та централізованого водовідведення здійснюється відповідно до  річних планів господарської діяльності, які складаються окремо за видами такої діяльності (водопостачання, водовідведення) на підставі, зокрема, фактичних за останні п’ять років обсягів централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення.

Як показали контрольні заходи, суб’єкти господарювання – виконавці вказаних комунальних послуг при складанні річних планів дійсно застосовують обсяги послуг за останні п’ять років. Інформація для складання річних планів  використовується відповідно до нарахувань спожитих послуг. Але, перевірки щодо застосування тарифів показали, що окремими суб’єктами господарювання не завжди знімаються щомісячні показники водолічильників та, відповідно, не завжди здійснюються щомісячні нарахування обсягів спожитих послуг. Таки дії призводять до того, що обсяги централізованого водопостачання та водовідведення в річному плані не відповідають обсягам фактичного споживання послуг.

Отже, не можуть бути економічно обґрунтованими тарифи на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення, які розраховано відповідно до річних планів господарської діяльності, складених на підставі не правильних обсягів фактично спожитих послуг,.

Не здійснення щомісячного нарахування обсягів спожитих послуг суб’єкти господарювання пояснюють тим, що споживачі щомісячно не передають інформацію стосовно показників лічильників, а контролери не мають доступу до окремих осель для зняття таких показань.

Що ж виходить? Виконавці послуг отримують щомісячні дані показників лічильників не від всіх споживачів. Отже, у такому разі інформація для складання річного плану господарської діяльності буде не повною. Без достовірних даних у річному плані, як відомо, економічно обґрунтовані тарифи  на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення – не сформувати.

Вихід з такої, начебто, безвихідної ситуації передбачено в Законі України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання». Так, статтею 11 вказаного закону встановлено, що споживач щомісяця передає показання вузлів розподільного обліку виконавцю відповідних комунальних послуг у спосіб, передбачений договором. Виконавець періодично, не менше одного разу на рік, проводить контрольне зняття показань вузлів розподільного обліку у присутності споживача.

 

А далі саме те, що стосується нашої ситуації, вказаної вище. У разі недопущення споживачем (його представником) виконавця до відповідного вузла обліку для зняття показань або в разі ненадання у визначений договором строк споживачем виконавцю показань відповідного вузла обліку виконавцем комунальної послуги протягом трьох місяців приймається середньодобове споживання таким споживачем відповідної комунальної послуги за попередні 12 місяців.

У разі відсутності інформації про показання вузлів обліку та/або недопущення споживачем виконавця до відповідного вузла обліку для зняття показань після закінчення тримісячного строку з дня недопуску виконавець комунальної послуги зобов’язаний здійснювати розрахунки з такими споживачами як із споживачами, приміщення яких не оснащені вузлами розподільного обліку.

Після відновлення надання показань вузлів обліку такими споживачами виконавець відповідної комунальної послуги зобов’язаний провести перерахунок із споживачем.

За таких умов викривлення фактичного споживання обсягів  централізованого водопостачання та централізованого водовідведення буде усунуто та річні плани будуть відображати відповідні кількісні показники комунальних послуг, а тарифи, при правильному розрахунку собівартості, будуть економічно обґрунтованими.

НЕВІДПОВІДНІСТЬ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ В СЕЛАХ ПІСКИ ТА НОВОПЕТРІВСЬКЕ

На виконання п. 4 ст. 18 Закону України № 2042-VIII від 18.05.2017 «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин» Головне управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області (надалі – Головне управління) повідомляє.

При здійсненні позапланового інспектування потужності громадського харчування – Пісківський дошкільний навчальний заклад (Миколаївська обл., с. Піски, вул. Садова 46) проведено відбір проб харчових продуктів для дослідження на показники безпечності.

За результатами дослідження (експертний висновок від 13.10.2020 р. № 004493 д.к./20) виявлено невідповідність готових страв (картопля відварена, овочі тушені, котлета рибна по мікробіологічним показникам (БГКП (коліформи) в 1 г не відповідає ДСП 4.4.5.078-2001.

 

При здійсненні позапланового інспектування потужності громадського харчування – Новопетрівська загальноосвітня школа I-IIIступенів (Миколаївська обл., с. Новопетрівське вул. Центральна 4) проведено відбір проб харчових продуктів для дослідження на показники безпечності.

За результатами дослідження (експертні висновки від 13.10.2020 р. № 004506 д.к./20, №004505 д.к./20) виявлено невідповідність готових страв (капуста тушкована з картоплею, печінка тушкована в соусі (БГКП (коліформи) в 1 г не відповідає ДСП 4.4.5.078-2001, суп картопляний з бобами (БГКП (коліформи) в 1 г не відповідає ДСП 4.4.5.078-2001.

 

Проведено позапланові перевірки Пісківського дошкільного навчального закладу та Новопетрівської загальноосвітньої школи I-III ступенів. Надано приписи зі строками усунення виявлених порушень.

 

 

 

 

До уваги мешканців м. Миколаєва та Миколаївської області!

Управління державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області в межах наданих повноважень, посилило контроль за дотриманням протиепідемічних заходів по профілактиці коронавірусної хвороби на території Миколаївської області, які передбачені постановами Кабінету міністрів України та Головного державного санітарного лікаря України, шляхом проведення санітарно – епідеміологічних обстежень в порядку державного санітарно- епідеміологічного нагляду, участі в робочих групах за ініціативою органів місцевого самоврядування та з органами національної поліції.

 

За минулий тиждень з 05.10.2020 по 12.10.2020р. було проведено 722 перевірки закладів, суб’єктів господарювання з питань дотримання протиепідемічних заходів, виявлено порушень на 135 об’єктах, що складає 18,6%. Притягнуто до адміністративної відповідальності 125 осіб, надано приписів про усунення порушень 58.
Враховуючи зростання кількості хворих на COVID-19 серед населення Миколаївської області, погіршення епідемічної ситуації, Головне управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області закликає дотримуватись рекомендацій щодо організації протиепідемічних заходів на період карантину, що є запорукою Вашого здоров’я.

Бажаємо здоров’я Вам та Вашим родинам!

 

Повідомлення RASFF щодо виявлення несанкціонованого новітнього харчового інгредієнту в харчовій добавці

До Держпродспоживслужби надійшло інформаційне повідомлення системи RASFF № 2020.3696.

Відповідно до повідомлення, виявлено несанкціонований новітній харчовий інгредієнт 2-диметиламіноетанолу (DMEA) та зависокий вміст піперину (10 мг/добу) в харчовій добавці N1 Pre Workout, що експортувалась з Чеської Республіки (виробник: Nutrend D.S., a.s., Olomouс; партія – L17.1.2020).

Згідно статті 20 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» (далі – Закон) оператори ринку зобов’язані вилучати та/або відкликати у встановлених законом випадках харчові продукти, які перебувають в обігу, якщо встановлено, що ці продукти можуть спричинити шкідливий вплив для здоров’я людини, та письмово інформувати компетентний орган про виявлені невідповідності та вжиті заходи.

У разі виявлення вищезазначеної продукції в обігу, просимо негайно інформувати  Головне управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області за адресою: пр-кт. Центральний, 288, м. Миколаїв, 54003, т/факс 24-00-23 та e-mail: vetupravlinnia@ukr.net,  viddil_bhp@ukr.net.

 

Обережно! Грип птиці!

Грип птиці, який також називають чумою птиці, представляє собою гостре вірусне захворювання, яке характеризується ураженням органів травної і дихальної систем та високою смертністю. Грип птиці охоплює велику частину поголів’я у неблагополучному господарстві та на великій території навколо.

Протягом останнього часу грип птиці зареєстровано в Польщі, Словацькій Республіці, Угорщині та Румунії, які є сусідами України.

Збудником грипу є РНК-місний вірус. Існує можливість переадаптації штамів вірусу грипу людини до птиці та інших видів тварин і навпаки.

За природного інфікування вірус грипу можна виділити від усієї домашньої та деяких видів дикої птиці, які є резервуаром збудника в природі.

Грип птиці швидко поширюється повітряно-крапельним шляхом і проникає до чутливого організму перш за все через слизові оболонки клоаки та кон’юнктиви. Існує також аліментарний шлях передачі збудника. Таким чином, джерелом інфекції є хвора птиця, а сам вірус може швидко поширюватися через забруднений корм, воду та підстилку. Найбільш небезпечним джерелом збудника вважають перехворілу птицю, яка зберігає вірусоносійство протягом не менше двох місяців.

Одним із факторів розповсюдження хвороби може бути перевезення хворої або підозрілої птиці, особливо іще до появи перших симптомів захворювання. Вірус також може поширюватися через товарну продукцію (яйця, тушки, пір’я), отриману від клінічно хворої або інфікованої птиці. Певну роль у поширенні грипу здатні відігравати і дикі птахи, переносячи збудника на великі відстані.

Клінічні ознаки

Захворюваність птиці на грип у господарстві може охоплювати від 80 до 100 % поголів’я і мати різний перебіг.

Так, інкубаційний період триває від 20 годин до кількох діб, далі температура підвищується до 43–44°С, птиця стає пригніченою, яєчна продуктивність різко падає, спостерігаються порушення у роботі органів травлення та дихання, гребінь та сережки набувають синюшного забарвлення і вже протягом перших двох днів до 80–100% птиці гине.

Для встановлення діагнозу до лабораторії можна направляти шматочки органів і слизові оболонки носу та носові витікання від підозрілих у захворюванні птахів.

Специфічного лікування при захворюванні птиці на грип не розроблено.

Вся птиця у вогнищі інфекції, а також у загрозливій зоні підлягає знищенню.

Власникам птиці, з метою запобігання заносу вірусу хвороби, необхідно дотримуватись наступних заходів профілактики:

  • купівлю птиці здійснювати в місцях санкціонованої торгівлі тільки при наявності ветеринарних супровідних документів;
  • інформувати державну ветеринарну службу про наявність птиці і надавати доступ для проведення клінічного огляду та необхідних профілактичних щеплень та обробок;
  • утримувати різні види птиці окремо;
  • виключити можливість контакту домашньої птиці з дикою, в тому числі синантропною (голуб, горобець, сорока, ворона тощо);
  • не допускати сторонніх осіб в місця утримання птиці;
  • проводити ретельне очищення та дезінфекцію всіх приміщень і території, послід та підстилку спалювати або обеззаражувати біотермічним методом;
  • дотримуватись правил особистої гігієни при догляді за птицею.

 

При невластивій поведінці птиці, перших ознаках захворювання чи загибелі птиці необхідно терміново сповістити спеціалістів Первомайської районної державної лікарні ветеринарної медицини!

Станом на 01.10.2020 року на території Миколаївської області зареєстровано неблагополучні пункти щодо заразних хвороб тварин

 

Сказ лисиці

Єланецький район, с. Малоукраїнка

 

Сказ єнотовидної собаки

Очаківський район, с. Покровка

 

Сказ собаки

Первомайський район, с. Кам’яний Міст

м. Первомайськ, вул. партизанської Іскри, 82а

Вознесенський район, с. Новогригорівка

 

Сказ кота

Єланецький район, с. Нововасилівка

Єланецький район, с. Велика Солона

 

Сказ ВРХ

Братський район, с. Костувате

 

Трихінельоз лисиці

Очаківський район, Мисливські угіддя Куцурубської ОТГ.

Єланецький район, мисливські угіддя ПОГ «Єланецьке МРГ», Возсіятської с/ради

 

Біоенергетика- вибір майбутнього

Щорічно на Землі за допомогою фотосинтезу утворюється близько 120 млрд тонн сухої органічної речовини, або біомаси, що енергетично еквівалентно понад 40 млрд тонн нафти.

       Біомаса є ефективним поновлювальним джерелом енергії. Ресурси біомаси в різних видах є майже в усіх регіонах світу. На сучасному рівні за рахунок біомаси можна покрити 6-10% від загальної кількості енергетичних потреб промислово розвинутих країн.

Біомаса поділяється на первинну (рослини, тварини, мікроорганізми) і вторинну (відходи від переробок первинної біомаси і продуктів життєдіяльності людини і тварин).

Для виробництва теплової або електричної енергії біомасу можна просто спалювати, щоправда у спеціальних печах, щоб уникнути шкідливих викидів у атмосферу. Насамперед це стосується відходів деревини, соломи, побутових відходів тощо.

Біомаса, передусім у вигляді деревного палива, є основним джерелом енергії приблизно для 2 млрд людей і для більшості мешканців сільських районів “третього світу” це єдине доступне джерело енергії. Однак біомаса як джерело енергії відіграє найважливішу роль і в розвинутих країнах. У загальному світовому обсязі палива біомаса складає  сьому частину, а за кількістю отриманої енергії посідає, поряд із природним газом, третє місце. Частка  енергії біомаси  у загальному обсязі енергетіки США становить 3,2%, у Данії – 6%; в Австрії – 12%; у Швеції – 18%; у Фінляндії – 23%.

Україна має досить великий потенціал біомаси, придатної для одержання енергії. Біомаса (без частки, що використовується іншими секторами економіки) може забезпечити близько 10-17 млн тонн умовного палива на рік, або 5,8% загальної потреби в енергії. Використання такої кількості біомаси еквівалентно збільшенню вітчизняного видобутку палива на 20%.

З біомаси можна одержувати біогаз, використовуючи для цього сільськогосподарські та побутові відходи, виробляти етиловий спирт для отримання моторного палива.

У нетрадиційній енергетиці особливе місце займає переробка біомаси (органічних сільськогосподарських і побутових відходів) метановим бродінням з одержанням біогазу, що містить близько 70% метану, і знезаражених органічних добрив. Процес анаеробного бродіння відбувається в спеціальних реакторах, облаштованих і керованих таким чином, щоб забезпечити максимальне виділення метану. Надзвичайно важлива утилізація біомаси в сільському господарстві, де на різні технологічні устаткування витрачається велика кількість палива і безупинно росте потреба у високоякісних добривах. Зараз у світі запроваджено близько 60 різновидів біогазових технологій.

Біогаз використовують для освітлення, опалення, приготування їжі, для приведення в дію механізмів, транспорту, електрогенераторів.

Науковці підрахували, що річна потреба в біогазі для опалення житлового будинку становить близько 45 м3 на 1 м2 житлової площі; добове споживання для зігрівання води на 100 голів великої рогатої худоби – 5-6 м3. Споживання біогазу при сушінні сіна вологістю 40% дорівнює 100 м3/т; зерна – 15 м3/т; для одержання 1 кВт год електроенергії – менше 1 м3.

В Україні тільки на великих свинофермах і птахофабриках щорічно утворюється понад 3 млн тон органічних відходів у перерахунку на суху речовину, переробка яких дасть змогу одержати близько 1 млн тон умовного палива у вигляді біогазу, що еквівалентно 8 млрд кВт  год електроенергії.

   У зв’язку з необхідністю різкого зменшення шкідливого впливу автотранспорту на довкілля в ряді держав звертають увагу використанню в цій сфері біомаси з метою заміни екологічно небезпечного бензину на екологічно чисте пальне.

У Бразилії розроблено програму використання етанолу як альтернативного пального, що замінює до 22% (за обсягом) бензину. Етанол одержують у результаті переробки спеціально вирощеного очерету. Понад 7% реалізованого бензину містить 10% добавки етанолу, і 80% автопарків цієї країни використовують цю добавку. Велика програма заміни бензинового пального етанолом, який одержують шляхом переробки надлишків кукурудзи та інших зернових культур також реалізується у США. Використання спирту як пального запроваджено і у деяких європейських країнах, зокрема, у Франції і Швеції.

В Україні проблема заміни бензину спиртом поки що не розглядалася. Вивчається можливість вирощування рапсу в районах, заражених радіоактивними елементами, з метою одержання рапсової олії для використання її як пального в дизельних двигунах.

До основних переваг використання  біоенергетики відноситься:

  • Надійність у порівнянні з іншими відновлювальними джерела (безперервність і незалежність від погодних умов та години доби);
  • Високий рівень екологічності ( не потребує використання викопних джерел, а в атмосферу потрапляють обсяги вуглекислого газу, ідентичні природньому перетворенню органічної сировини);
  • Енергія виробляється за місцем споживання, там, де це доцільно та необхідно. В ряді європейських країн доведена доцільність спорудження біогазових комплексів у доступності до декількох населених пунктів — споживачів одночасно, з метою забезпечення потреб населення у тепловій та електричній енергії, разом з вирішенням питання утилізації органічних відходів;
  • В результаті біогазового виробництва утворюються високоякісні добрива із практично незмінним і навіть більш концентрованим вмістом азоту, фосфору та окису калію. Біодобрива після біогазового виробництва більш цінні для рослин у порівнянні з необробленими у біогазових комплексах відходами, практично не мають запаху. Внесення таких біодобрив під сільськогосподарські культури значно легше у порівнянні із внесенням традиційних органічних добрив.

 

Стаття підготована фахівцями відділу безпеки середовища життєдіяльності управління державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області

 

Батарейки — загроза для природи та людства!

Батарейка – це хімічний пристрій, елементи якого взаємодіючи між собою вступають в реакцію, в результаті якої ми отримуємо електроенергію. Елементи живлення можуть бути різних розмірів і типів. При цьому вони також можуть бути одноразовими і елементами, що перезаряджаються.

Кожен з елементів є більш або менш токсичним та небезпечним, до складу яких входять: свинець (має властивість накопичуватися в організмі та вражати нирки, нервову систему, кісткові тканини), кадмій (канцероген, може спровокувати розвиток онкологічних захворювань),ртуть (може накопичуватися в організмі, проникає з отруєною водою або продуктами, вражає нирки, печінку, легені, нервову систему, органи зору та слуху, мозок, руховий апарат),нікель та цинк (викликають дерматит),луги (викликають хімічні опіки слизових оболонок і шкіри).

Важко описати роль батарейки в нашому житті. Вони скрізь.

Практично всі прилади, які роблять наш побут простішим та комфортним, мають акумулятори. Це джерело енергії, яке ми використовуємо щодня, а коли приходить час – змінюємо стару батарейку на нову.

Мало хто знає наскільки сильний ефект від цих маленьких штучок на навколишнє середовище та здоров’я людини.

Кожен з нас користувався у своєму житті батарейками. Пульти, годинник, іграшки, телефони, маса інших речей — в будинку завжди є щось, що працює на батарейках. А вони мають властивість виробляти свій ресурс.

Однак чи всі знають, що робити з відпрацьованими батарейками?

Після використання люди викидають батарейки у відро для сміття, та, як наслідок, вони потрапляють на міські звалища, де металеве покриття батарейки руйнується від корозії .  Так як полігони для захоронення відходів (де такі є) не оснащені захистом фільтрації від шкідливих домішок і важких металів, тому всі ці супер-шкідливі речовини потрапляють у ґрунтові води ,звідки вже недалеко і до річок, озер та інших водойм, що використовуються для питного водопостачання.

Потрапивши у воду, ртуть перетворюється у метил-ртуть, яка є токсичнішою за ртуть. Малі водні мікроорганізми поглинають метил-ртуть, а їх, в свою чергу, поїдають риби. Люди, які споживають таку рибу, можуть захворіти на хворобу Мінамата, головними ознаками якої є порушення зору та слуху, неврологічні розлади.

Свинець накопичується в кістках у вигляді нерозчинної сполуки, переходить у кров і може викликати отруєння організму, спричинює захворювання мозку і нервові розлади.

Кадмій блокує роботу ферментів, вражає печінку та здатний викликати ракові захворювання.

Одна пальчикова батарейка забруднює важкими металами близько 20 квадратних метрів площ та 400 літрів води . У лісовій зоні — це територія проживання двох дерев, двох кротів, одного їжачка і декількох тисяч дощових черв’яків.

А якщо батарейку просто спалять на сміттєспалювальному заводі, то токсичні матеріали, що в ній містяться, потраплять в атмосферу.

Батарейки, що відпрацювали свій термін, також не рекомендується зберігати вдома, адже вони виділяють в повітря небезпечні речовини. Тому їх необхідно утилізувати на спеціальних підприємствах.

Викинути батарейку в загальний сміттєвий бак означає завдати шкоди не лише собі та оточуючим, але й декільком наступним поколінням!. На кожній батарейці є нагадування про це.

Утилізація батарейок доволі трудомісткий та дорогий процес.

В Україні, на жаль, немає налагодженого процесу збору та утилізації відпрацьованих акумуляторів. Найчастіше батарейки збирають волонтери або приватні організації. Офіційних місць, які б спеціалізувалися на переробці акумуляторів, на жаль, також немає.

Тому сьогодні кожен має замислюватися про захист навколишнього середовища, стану землі, повітря, води. Адже як ми ставимося до природи, те саме й отримуємо у відповідь. Ніхто не застрахований від побічних ефектів технічного прогресу.
Користуйтеся акумуляторами, щоб менше використовувати пальчикові батарейки. Їх можна заряджати і використовувати протягом тривалого часу. Так ви зменшите кількість отруйних відходів.

Спробуйте знайти найближчий до вашого будинку пункт прийому відпрацьованих батарейок. Контейнери для збору батарейок часто розташовані у великих супермаркетах, сервісних центрах, салонах мобільних операторів і магазинах, що спеціалізуються на продажі побутової техніки та електроніки.

Екологічна свідомість складається не тільки з обізнаності про глобальні природні проблеми людства. Насамперед вона означає систематичне виконання простих та правильних дій, які здаються такими мізерними по своїй важливості. Однак саме такі дії в сумі можуть дати справді глобальний по масштабам результат!

 

 

Повернення коштів населенню при сприянні органу контролю

Сектором контролю за регульованими цінами у 2018 році  за зверненнями співвласників багатоповерхового будинку проводилася позапланова перевірка з питання дотримання вимог законодавства з ціноутворення при наданні  послуг з централізованого опалення.

За результатами перевірки суб’єкту господарювання видано припис, у якому вимагалося усунути порушення вимог законодавства щодо застосування цін на послугу з централізованого опалення, зокрема, за період  жовтень – листопад 2017 року здійснити із споживачами перерахунок вартості послуги з централізованого опалення  згідно з показаннями вузла комерційного обліку.

Вимоги припису суб’єктом господарювання оскаржено до суду.

Суб’єкту господарювання у задоволені позову судовими рішеннями всіх інстанцій, у тому числі і Верховного суду, відмовлено.  Вимоги припису визнано законними.

На виконання припису суб’єкт господарювання повідомив Головне управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області про здійснення перерахунку населенню – споживачам послуг з централізованого опалення. Загальна сума перерахунку  в сторону зменшення становить майже 35 тис. грн.

Отже, хто стукає – тому відчиняють.

 

Рекомендації по зберіганню насіння

Зберігання насіння є завершальним етапом технологічного процесу виробництва насіння. Високу врожайність можливо отримати лише при використанні здорового високоякісного насіння. Насіння до сівби потрібно зберігати в умовах, які б забезпечили його високу енергію проростання, високу схожість, запобігти видовому і сортовому  засміченню та розповсюдженню хвороб і шкідників. Тому потрібно дотримуватися певних умов і спеціального режиму зберігання.

На зберігання закладають добре розвинене насіння, здорове, не травмоване, яке вирощене на високому агрофоні та зібране без порушення технології, із вологістю, що не перевищує максимальні показники передбачені державними стандартами.

Сховища, в яких зберігається насіння, повинні бути критими та сухими, очищеними та знезараженими від комірних шкідників. Їх періодично потрібно провітрювати, використовуючи активне і пасивне вентилювання.

Проведення післязбиральної доробки насіннєвого матеріалу в якомога коротші терміни після збирання є важливим чинником при зберіганні насіння. Своєчасне доведення його до посівних кондицій дає змогу попередити такі явища, як самозігрівання та проростання насіння, зменшити ураженість мікроорганізмами та шкідниками. Особливої уваги  потребує насіння,  під час збирання якого випадали дощі, тому що вони викликають так зване вторинне зволоження, що призводить до зменшення стійкості насіння в період зберігання. Таке зволоження за умов високої температури сприяє розмноженню мікроорганізмів. При очищенні слід надавати перевагу застосуванню сучасних зерноочисних та зерносушильних комплексів, під час роботи яких менше травмується насіння.

Найважливішим фактором зберігання насіння є його вологість і температура. Аби запобігти самозігріванню, проростанню та розвитку шкідників  і шкідливих мікроорганізмів, слід застосувати раціональні способи його розміщення у сховищах, підтримувати оптимальний режим зберігання і постійно спостерігати за ним. Оскільки основною причиною низької схожості насіння є високий вміст у ньому вологи, під час зберігання потрібно систематично вимірювати його вологість. Для тривалого зберігання слід використовувати насіння з вологістю на 2-3% нижчою від критичної.   Температура в насіннєвій масі повинна бути нижчою ніж температура приміщення де воно зберігається. Її визначають за допомогою термоштанг і електротермометрів у різних місцях площі і висоти насипу насіння. При висоті насипу більше ніж 1,5 м температуру визначають на трьох рівнях: 30-50 см від поверхні, у середній частині і внизу. Періодичність визначення температури насіння залежить від його стану.

Важливу роль відіграє також спосіб зберігання насіння. Під час збереження насипом треба вдаватися до заходів  щодо випадкового змішування насіння, для цього засіки залишають незаповненими до верхнього шару на 15-20 см. Засіки не повинні торкатися зовнішніх стінок складу (відстань не менше 50 см) для уникнення конденсації вологи. Висота насипу чи штабелів установлюється в залежності від культури, вологості, температури та пори року. При зберіганні насипом висота бурту не повинна перевищувати: для олійних – 1,5 м, інших культур – 2 м. Також при зберіганні необхідно запобігати видовому та сортовому засміченню. Для цього складають план розміщення насіння в насіннєсховищах. Не можна розміщувати в сусідніх засіках насіння яке важко відокремити таких культур як пшениця і ячмінь, жито і пшениця, ячмінь і овес, а також насіння різних сортів. Кожну партію насіння упаковану в мішки, укладають окремим штабелем, на настилах або піддонах, віддалених від підлоги не менше ніж на 15 см, а від стіни 70 см. Розміри штабелів та відстань між ними повинні сприяти відбору проб насіння з будь якого місця і проведенню технологічних операцій.

Усі партії добазового та базового насіння незалежно від призначення, а також партії сертифікованого насіння першої генерації, призначені для реалізації, підлягають обов’язковому пакуванню та маркуванню. Партії сертифікованого насіння нижчих генерацій, які призначені для реалізації, допускається зберігати без пакування (у засіках, буртах), але з обов’язковим маркуванням. Упаковки, призначені для зберігання насіння, повинні бути цілими, міцними, чистими, сухими і знезараженими від шкідників і збудників хвороб. Для пакування насіння, призначеного для реалізації, використовують лише нові упаковки.

Важливим елементом контролю зберігання насіння є його перевірка в акредитованих лабораторіях та отримання Сертифікату, що засвідчує посівні якості насіння. Перед закінченням терміну дії Сертифікату, обов’язковою є повторна сертифікація насіння з отриманням нового Сертифікату. Облік насіння, його рух та якість відображають у «Шнуровій книзі обліку насіння» встановленої форми. Записи в ній повинні відповідати сортовим і насіннєвим документам та даним бухгалтерського обліку.