Заходи боротьби з амброзією полинолистою Ambrosia artemisiifolia обговорювали на черговому засіданні Робочої групи із сприяння організації карантинних заходів на території Миколаївської області.

14.06.2018 року  відбулось чергове засідання Робочої групи із сприяння  організації карантинних заходів на території Миколаївської області ( далі – Робоча група). Серед розглянутих проблемних питань – проведення заходів по ліквідації Ambrosiaartemisiifoliaсистемою косіння; складання власниками територій графіків покосів та проведення косіння з дотримання строків, встановлених у графіках.

1

З метою залучення до організації проведення заходів боротьби широких верст населення, на засідання були запрошені представники бізнесу та громадських організацій.

Тимчасово в обігу одночасно перебуватимуть паспорти встановленого і не встановленого зразків

1

Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів здійснила необхідну організаційну роботу, направлену на забезпечення централізованого виготовлення бланків ветеринарно-санітарних паспортів (ВСП) встановленого зразка.

Доводимо до відома фізичних осіб, власників тварин, що до моменту повного забезпечення державних установ ВСП встановленого зразка в обігу одночасно перебуватимуть обидва паспорти – встановленого і не встановленого зразків.

При видачі ветеринарних документів (довідок, свідоцтв, сертифікатів) на переміщення домашніх тварин будуть враховуватись дані ветеринарно-санітарних обробок тварин, відповідних досліджень, щеплень та/або експертних висновків наданих заявником, у тому числі зазначених у не встановленій формі ветеринарно-санітарного паспорта, за умови, що строк їх дії на момент звернення фізичної особи до уповноваженої установи не вичерпаний.

Не переносяться дані ветеринарно-санітарного паспорта не встановленого зразка, що стосуються ветеринарних обробок, лабораторних досліджень та щеплень тварин до ВСП встановленого зразка, проте враховуються при видачі ветеринарних документів.

Наповнення ВСП встановленого зразка новими відомостями про ветеринарні обробки тварин, лабораторні дослідження сироватки крові на наявність антитіл до збудника сказу тощо здійснюється після закінчення строків обробок та досліджень зазначених в ветеринарно-санітарному паспорті не встановленого зразка.

ВСП встановленого зразка є адміністративною послугою, розмір плати якої визначено постановою Кабінету Міністрів України від 9 червня 2011 р. № 641 «Про затвердження переліку платних адміністративних послуг, які надаються Державною службою з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, органами та установами, що належать до сфери її управління, і розміру плати за їх надання».

Відбулася нарада з керівниками закладів ресторанного господарства

IMG-88b4c87a48986388be02040775938ec8-V

08.06.2018року  відділом  державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства Миколаївського міського управління Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області проведена нарада з керівниками (власниками) закладів  ресторанного господарства  міста Миколаїва з питань підготовки закладів до проведення банкетної частини випускних вечорів учнів загальноосвітніх шкіл міста.

Керівникам надані розяснення щодо дотримання вимог санітарного законодавства при огранізації харчування дітей,  проведення виробничого лабораторного контролю   якості питної води та продукції власного виробництва, проведення заходів щодо запобіганню харчових отруєнь та інфекційних захворювань, недопущення певних страв для харчування дітей, суворого додержання технологічних та температурних режимів зберігання та приготування страв.

На нараді були присутні 21 керівник закладів ресторанного господарства  міста Миколаїва.

IMG-c0866d035e1888857fb5ca1195460de6-V

Проведена нарада Управлінням дердавного нагляду за дотриманням санітарного законодавства

07.06.2018року  в Управлінні державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області відбулася нарада з керівниками (власниками) закладів  оздоровлення та відпочинку з питань: підготовки до роботи в оздоровчому сезоні, дотримання вимог санітарного законодавства, організації харчування, проведення виробничого лабораторного контролю якості питної води та продукції власного виробництва, недопущення харчових отруєнь та інфекційних захворювань серед відпочиваючих. На нараді були присутні 30 керівників оздоровчих закладів Миколаївської області.

1

2

 

 

Шляхи зниження травмування насіння і прийоми підвищення його врожайних властивостей.

1

Збирання урожаю – найбільш відповідальний період технології вирощування сільськогосподарських  культур. Головна вимога до проведення цього заходу полягає в тому, щоб зібрати без втрат увесь біологічний урожай та зберегти його високі насіннєві, продовольчі і кормові якості при мінімальних затратах праці і коштів.

Насінницькі посіви доцільно збирати в повній стиглості. Під час збирання важливо контролювати і здійснювати всі заходи, які змен­шують травмування зерна. Механічне пошкодження зерна призводить до погіршення його якості і зберігання, зниження хлібопекарських, технологічних, посі­вних якостей тощо. Насіння пошкоджується під час обмолочування. Ступінь його травмованості залежить від регулювання роботи агрегатів комбай­на, біологічної фази розвитку рослин, сорту та виду сільськогоспо­дарських культур. Найшкідливішими є мікропошкодження в зоні зародка зерна, механічні пошкодження зародка та ендосперму. Травмоване насіння дає ослаблені проростки, щo знижує пoльoву схoжість і в подальшому пригнічує ріст і розвиток рослин. Пошкодження зародку впливає на паросток – він втрачає вірну oрієнтацію, закручується. У місці пошкодження насінини розвиваються збудники хвороб, що часто призводить до загибелі насіння взагалі. Сильно травмоване насіння дає врожай в 2-3, іноді в 5 разів менше ніж здорове.

Травмування насіння розрізняють трьох видів: механічне, біологічне та екологічне.

Механічне травмування частіше відбувається при обмолоті зерна комбайном (можливо, потрібен ремонт молотильного барабана чи його вірне налаштування), в результаті очистки і сортування, при транспортуванні, при зберігання на току, в зерносховищах (в результаті виробничої діяльності людини).

У сухого і малого насіння головними ушкодженнями є тріщини. А у вологого – вм’ятини. Глибина пошкодження має більше значення, ніж його місцезнаходження.

Механічне травмування поділяють на три групи:

1. бите зерно.

2.  зерно з макротравмами

  1. зерно з мікротравмами.

Бите зерно легко відділяється при сортуванні і при аналізі на чистоту.    Макротравми: повністю або частково відбита частина насінини (оболонки, зародку, ендосперму, сім’ядолі).

Від мікротравм зародка насіння гине. Мікротравми візуально не визначаються. Відбувається омертвіння частини тканин насінини, яка не відокремлюється від насінини, отруює зародок продуктами розпаду. Зазвичай це мікропошкодження зародка, сім’ядолей, ендосперму, перисперму, мікропошкодження оболонок, різні вм’ятини, що виникають від ударів при підвищеній вологості.

Біологічне травмування відбувається внаслідок морфологічних особливостей рослини, зумовлені пошкодженням шкідниками та ураженням хворобами.
Шкідники можуть викликати мікротравми з інтоксикацією (попелиці, клоп шкідлива черепашка) та без інтоксикації (гризуни).
Екологічне травмування. Внутрішні тріщини з’являються при перестої врожаю на корені, тривалому лежанні у валках, ураженні ранніми приморозками, також при відставанні оболонок від ендосперму в результаті перемінної дощової та сонячної погоди, коли насіння часто зволожується та підсушується.

Методи визначення травмування:

1. Візуальне спостереження через лупу.

2. Замочування насіння у 50% розчині сірчаної кислоти, з наступним промиванням і пророщуванням у звичайних умовах.

3. За допомогою лупи з фарбуванням насіння розчином йоду. Йодовий розчин фарбує пошкоджені тканини.

4. За допомогою лупи фарбуванням насіння аніліновим (оранжевий, блакитний), гістологічним барвником (індигокармін, еозин, конгорот). Насіння витримують у 0,5- 1,8% розчині 2-3 хвилини, промивають водою, розкладають на фільтрувальному папері та розглядають під лупою. Травми забарвлюються у яскравий колір.

5. По інтенсивності початкового росту. Кількість насіння, що дала сходи на 10 добу пророщування відповідає відсотку травмованого насіння.

Шляхи зниження травмування насіння і прийоми підвищення його врожайних властивостей.

Важливою умовою запобігання травмування насіння є правильна експлуатація збиральної, посівної та сортувальної техніки; чіткий технологічний режим сушки насіння. Морфологічні та анатомічні особливості будови насіння у різних культур визначає стійкість насіння до пошкоджень. Основна маса травмованого насіння у зернових колосових відбувається в результаті обмолоту і досягає 35-40%. Для зернових культур мінімум пошкоджень насіння спостерігається при вологості 17-19%, для гороху, вики, сої, квасолі – 16-17%, для качанів кукурудзи-11-23%.    Травмування насіння можливо зменшити також при роздільному способі збирання, правильнoму вибoрі термінів обмолоту, регулювання молотильного апарату, обертів барабана і зазорів між барабаном. Роздільне збирання забезпечує зменшення механічного травмування на 50%. У рoки з підвищенoю вoлoгістю та при випаданні дoщів слід застoсoвувати метод прямого комбайнування. Рекомендовано викoристoвувати кoнструктивнo найбільш досконалі комбайни.

Одним із найвагоміших заходів зменшення шкоди від травмування є протруєння зерен, що нейтралізує негативний вплив мікроорганізмів на насіння. Прoтруєння важливo поєднувати з інкрустацією, додаючи пестициди до плівкоутворювача. Також вартo диференційoванo підхoдити до виду і норми протруювання, уникати препаратів, що містять ртуть (наприклад, гранозан). Протруювати з інкрустацією рекомендовано перед сівбою. Насіння з підвищенoю вoлoгістю завчаснo прoтруювати не бажанo. Прoтруювання, прoведене завчаснo, знижує схoжість на 20-24 %.    Травмуванню насіння запoбігають дoтриманням технoлoгії вирoщування на насінницьких плoщах, щo сприяє здoрoвoму та рівнoмірнoму рoзвитoку рoслин на пoсівах. Насінники правильно збирати в суху погоду комбайнами, використовуючи жатки, які формують тонкі валки на висоті від ґрунту не менше 15 см.

На зернooчисних та сушильних машинах насіння ще пошкоджується на 8-10%. Тому важливо вибирати оптимальний режим сушіння насіння, регулювати трієри і сита.

Нарада з керівниками закладів дитячого та дорослого оздоровлення

8492

07.06.2018, о 13.00 в управлінні державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області за адресою: м. Миколаїв, вул. Кузнецька, 192 відбудеться нарада з керівниками ( власниками ) закладів дитячого оздоровлення та закладів дорослого оздоровлення з питання готовності до роботи в оздоровчому сезоні 2018 року та дотримання вимог санітарного законодавства.

На нараду запрошуються керівники всіх закладів оздоровлення та відпочинку!

ВИПУСКНИЙ БАНКЕТ: УСЕ ВРАХУВАТИ, ЗАПОБІГТИ НЕГАТИВНИХ НАСЛІДКІВ, ПОТУРБУВАТИСЯ ПРО БЕЗПЕЧНІСТЬ!!!

ui;

Кожен учень з нетерпінням чекає закінчення шкільного навчання і, звичайно, випускного вечора. Ця подія завжди дуже урочиста і зворушлива, адже з неї починається новий етап в житті молодих людей. Це свято важливе не тільки для школярів, але й для їх батьків та вчителів, які довгих 11 років супроводжували, навчали і виховували учнів, намагаючись дати їм тільки найкраще.

Враховуючи, наскільки довгоочікуваним є випускний вечір, готуються до нього завжди заздалегідь. Клопоту з організацією свята завжди багато, адже необхідно підшукати відповідний ресторан, подбати про святкове меню.

Організація банкету покладена на батьківські комітети випускних класів.

Що треба врахувати батькам, щоб потім не захворіли діти, не були витрачені гроші на ліки, щоб випускний запам’ятався тільки радісними подіями ???

  1. При виборі кафе чи ресторану треба поцікавитись у керівництва закладу про наявність дозвільних документів. На даний час – це реєстрація підприємства в реєстрі операторів ринку з обігу харчових продуктів. До закладу, який працює за правилами простіше пред’явити претензії в разі непорозумінь та ускладнень. За бажанням батьківського комітету заклад може звернутися до регіонального управління Держпродспоживслужби з заявою про проведення обстеження закладу щодо дотримання вимог чинного законодавства.
  2. Поцікавтесь наявністю умов, необхідного складу приміщень, технологічного та холодильного обладнання суб’єкта господарювання у відповідності до заявлених меню.
  3. Не допускайте в меню страв домашнього приготування.
  4. Будьте впевнені у якості продуктів. Запитайте про наявність документів, що підтверджують якість та безпечність харчових продуктів.
  5. Не замовляйте в меню страви, які потенційно небезпечні (особливо у теплу погоду) – салати з майонезом, паштети, страви з рубленого м’яса та риби, студні, фаршировані птиця та риба, торти та тістечка з кремом.
  6. Не замовляйте велику кількість страв! Пам’ятайте!!!! Згідно санітарним нормам, середній термін зберігання бенкетних страв – 2 (дві) години. Ідеальний формат бенкету: приготували -> подали -> з’їли.
  7. До роботи по приготуванню страв допускається здорові особи, які пройшли медичний огляд. На кожного працівника повинна бути заведена особиста медична книжка, в яку вносяться результати медичних обстежень, відомості про перенесені інфекційні захворювання, про атестацію гігієнічної підготовки.

 ПРОСТІ  ПРАВИЛА ЗБЕРЕЖУТЬ ВАШЕ ЗДОРОВЯ!!!!!

 

Змінено правила супроводження домашніх тварин ветеринарно-санітарним паспортом

До відома власників домашніх тварин (котів, собак): змінено правила супроводження домашніх тварин ветеринарно-санітарним паспортом.

Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 01 серпня 2014 року № 288, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03 жовтня 2014 року за № 1202/25979, внесені Зміни до Правил заповнення, зберігання, списання ветеринарних документів та вимог до їх обліку, зокрема в частині визначення єдиної форми бланку ветеринарно-санітарного паспорта на домашню тварину (домашні тварини – коти, собаки).

Підставою для оформлення ветеринарно-санітарного паспорта є:

1) клінічний огляд тварини;

2) наявність відповідних діагностичних, профілактично-лікувальних обробок (дегельмінтизації), включаючи дослідження і щеплення (сказ та інші інфекційні хвороби в залежності від виду тварини).

Видача ветеринарно-санітарного паспорта на тварину передбачена Законом України «Про ветеринарну медицину» та входить до переліку платних адміністративних послуг, які надаються Держпродспоживслужбою, органами та установами, що належать до сфери її управління. Розмір плати за їх надання, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 9 червня 2011 року № 641 та складає 51 грн. 29 коп.

Видача ветеринарно-санітарного паспорта невстановленого зразка установами не уповноваженими на їх видачу була підставою для численних запитів інших контролюючих служб, які призводять до проведення відповідних розслідувань.

Звертаємо увагу, що наразі право надання даної адміністративної послуги мають лише державні установи ветеринарної медицини, зокрема державні лікарні ветеринарної медицини (району, міста, області).

Підстави для відмови у видачі ветеринарно-санітарного паспорту визначені частиною сьомою статті 32 Закону України «Про ветеринарну медицину» та передбачають:

1) недотримання ветеринарно-санітарних заходів, передбачених законодавством; ускладнення епізоотичної ситуації на відповідній території, потужності (об’єкті);

2) неможливість безпосереднього огляду об’єкта державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду;

3) відсутність документального підтвердження епізоотичного благополуччя місцевості походження та ветеринарно-санітарного стану об’єктів; відсутність необхідної ветеринарної обробки тварин, їх карантинування, відповідних досліджень та/або експертного висновку.

Ветеринарно-санітарний паспорт на тварину дійсний до моменту її смерті.

Наразі Держпродспоживслужбою вживаються заходи щодо припинення видачі ветеринарно-санітарних паспортів для домашніх тварин не встановленої форми. Проводиться роз’яснювальна роботу серед населення.

Просимо доводити зазначену інформацію до осіб, які утримують домашніх тварин, профільних асоціацій.

Для супроводження домашніх тварин при їх переміщенні за межі території нашої держави з 01.06.2018 до уваги будуть братись лише ветеринарно-санітарні паспорти встановленого зразка, зміст яких розміщено в мережі інтернет, зокрема на сайті Верховній Раді України за посиланням: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1381-17/print1487077616812867

Увага! Посівам загрожує клоп шкідлива черепашка

Клоп черепашка

За результатами проведеного фітосанітарного моніторингу встановлено, що на посівах озимих зернових культур проходить активне відродження личинок клопа шкідливої черепашки (Eurygaster integriceps Put.). Триває яйцекладка та живлення перезимувавших клопів.

Шкідник пошкоджує озиму пшеницю з моменту появи його на посівах і до вильоту на зимівлю. Характер пошкодження клопами, що перезимували, залежить від часу і місця його нанесення. Спочатку при заселенні клоп пошкоджує листя рослин, пізніше стебло і колос. При пошкодженні стебла на початку виходу в трубку у рослин жовтіє і засихає верхній лист. За даними Інституту захисту рослин зазначене пошкодження може призвести до зниження врожаю до 50-54%. Якщо це відбулося перед колосінням, то при колосінні такий колос відрізняється частковою або повною білоколосістю. Основну шкоду посівам озимої пшениці наносять личинки. Зерно, пошкоджене личинками, деформується, а його маса значно зменшується, знижується вміст і якість клейковини, що погіршує хлібопекарські властивості борошна. Шкодочинність клопів не обмежується погіршенням якості зерна. В пошкодженому зерні знижуються і посівні якості насіння, яке виражене зазвичай пошкодженням зародка зернівки.

Для недопущення пошкодження посівів та збереження якості зерна, за наявності або перевищення економічного порогу шкодочинності (ЕПШ): 2 і більше екземплярів фітофага на кв. м у посівах сильних і цінних сортів пшениці, на решті посівів 4-6 екз./м², рекомендовано провести захисні заходи. Оптимальним терміном проведення обприскування є поява на посівах 5-15% личинок третього віку – прогнозовано І декада червня. При проведенні захисних обробок використовуються пестициди згідно «Переліку пестицидів та агрохімікатів дозволених до використання в Україні», з дотриманням регламентів їх застосування. Під час проведення захисних заходів потрібно дотримуватися правил техніки безпеки та керуватися Державними санітарними правилами 8.8.1.2.001-98 «Транспортування, зберігання та застосування пестицидів у народному господарстві».

ПОЛЬОВЕ ОЦІНЮВАННЯ (АПРОБАЦІЯ) НАСІННИЦЬКИХ ПОСІВІВ

1

 

Через деякий час для виробників насіння розпочнеться наступний етап виробництва – підготовка та проведення польового оцінювання сортових посівів.

Процедура проведення сертифікації та видачі сертифікатів, що засвідчують сортові і посівні якості насіння або сортові і товарні якості садивного матеріалу передбачає:

-подання заявки на проведення сертифікації;

-розгляд заявки та прийняття рішення;

-укладення договору про надання послуг із проведення сертифікації у сфері насінництва та розсадництва;

-проведення польового оцінювання;

-проведення ділянкового (ґрунтового) та лабораторного сортового контролю;

-відбір проб для проведення випробування;

-проведення випробування;

-аналіз одержаних результатів і прийняття рішення щодо видачі відповідного сертифіката;

-видача сертифіката.

Польове оцінювання (апробація) насіннєвих посівів сільськогосподарських культур включає в себе ряд заходів призначених для визначення сортової чистоти (типовості), вмісту видової та сортової домішки, засміченості бур’янами, ураженості хворобами, ушкодженості (заселеності) шкідниками з метою встановлення придатності для використання урожаю на насінницькі цілі.

Польовому інспектуванню підлягають насінницькі посіви сортів, гібридів та їх батьківських форм, занесених до Державного реєстру сортів рослин, призначених для поширення в Україні.

Інспектування посівів проводять у два етапи: попереднє та остаточне.

У ході попередньої інспекторської перевірки уточнюють відомості, представлені виробником насіння при поданні заяви на проведення польового інспектування насінницьких посівів.

За перевірки документів на висіяне насіння (атестати, свідоцтва та ін.) представлені дані звіряють з даними, зазначеними на етикетках від паковань (мішків, контейнерів) відповідних партій. При цьому звертають увагу на походження насіння та законність його отримання.

Інспектор може вимагати від виробника представити оригінали ліцензійних угод з власником сортів на право виробництва насіння, а також матеріали, що підтверджують здійснення необхідних заходів, передбачених насінницькою технологією.

Кожен заявлений посів обстежують у натурі для підтвердження ідентичності сорту, перевіряють дотримання вимог технології виробництва насіння (попередники, межі посіву, просторова ізоляція, розмежування і т.д.), а також ступінь засміченості посіву бур’янами (карантинними, важковідокремлюваними, злісними), важковідокремлюваними (за очищення насіння) культурами, ураженості хворобами і пошкодженості шкідниками.

Результати попередньої перевірки та виявлені у ході її можливі недоліки відображають у акті попереднього інспектування, в якому роблять (за необхідності) припис із зазначенням терміну усунення наявних недоліків. Якщо зауваження інспектора враховано та вчасно здійснено всі необхідні заходи, посів вважається придатним для остаточного інспектування.

Остаточне інспектування посівів проводять у фази розвитку рослин, коли проявляється найбільше сортовирізняльних ознак . Для пшениці, жита, тритикале, ячменю, вівса, рису – це кінець воскової – початок повної стиглості зерна, для проса – поява забарвлення квіткових плівок; для гречки – побуріння нижніх плодів.

Для оцінювання рослин на ділянках використовують офіційний опис сорту, а також результати ґрунтового контролю насіння, яким засіяно даний посів (якщо такі дані існують).

Залежно від результатів польового інспектування посіву (після обрахунку показників) складають такі документи:

-акт польового інспектування – якщо посів за всіма показниками визнано придатним на насінницькі цілі;

-акт бракування посіву – якщо такий посів визнано непридатним (за будь якої причини) для використання урожаю з нього на насінницькі цілі і підлягає вибракуванню.

Посів вибраковують з числа насінницьких, якщо за проведення інспектування встановлено:

-грубі порушення ведення насінницької документації та факти фальсифікації;

-недотримання вимог щодо розміщення (попередник, просторова ізоляція, розмежування);

-неможливість ідентифікації сорту;

-наявність карантинних об’єктів;

-невідповідність сортової чистоти (типовості) та інших показників, що визначаються у процесі польового інспектування, зазначеним вимогам;

-наднормативну ураженість рослин інфекційними хворобами;

-сильну пошкодженість (заселеність) шкідниками;

-високу засміченість важковідокремлюваними бур’янами та культурними рослинами.